Догорає сонце у вечірній млі, І бентежить душу пісня соловейка.Розпитай, коханий, про мої жалі, Розкажи про себе, голубе сивенький.Ні , ти не розкажеш, бо далеко ти, Стежечка до мене поросла травою.А колись там квіти мали прорости...Як стужилось серце, милий, за тобою...Де бриніла пісня, туга промовля, Де сміялось щастя, тужить розставання.В неба високості жевріє здаляЗіронька яснА - вІдгомін кохання.[Приєднана картинка]

Наснилась мрія, і така принадна... Я відчувала дихання тепло. Була вона відкрита і всевладна - Вбирала запах, гладила чоло. Вслухалася - і жебоніла юність,Злітаючи у небо голубе. Здалось на мить: в минуле повернуласьІ в мрії упізнала я тебе. І не було ні болю, ні образи,Стирались відстані напіввсумні. В душі запанувала тиха радість Від того, що навідав уві сні.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Дзвінок у двері - серце б'ється лунко:Який сюрприз несе руда чаклунка?А на порозі доня - квітка свіжа -З букетом квітів, наче сонце, ніжних.Як найніжніший шовк, її цілунки, Серед осінніх хмар - слова-дарунки, Серед дощу, мокви - усмішка доньки.В моїх руках впокорені долоньки..."На тебе, донечко, не надивлюся, З тобою пожурюсь і посміхнуся.Подушечку і найсмачнішу їжу - Коли ти, донечко, іще приїдеш...На другий день зітхнула...

Читати далі...

Якщо захочеш зрадить ти, Страждати, плакати не стану.Увечері я вип'ю кави, Спалю під ранок всі мости.А вдень я Богу помолюсь.Час потім перев'яже рани.Хоча тебе забути рано, До сонця щиро посміхнусь.Хай серце буде ще саднить, Сприйматиме події ревно, Одне лиш знатиму напевно:Я і без тебе буду ...

Читати далі...

За столиком сидим удвох, Пригадуєм минуле.Ти будиш поглядом своїмЧуття, давно заснулі.Ти пестиш очі та устаІ дивишся з журбою.Та геометрія проста:Не вільні ми обоє...На столик каву я проллю -Вже поспішати треба...Тепер я іншого люблю...Так схожого на тебе...[Приєднана картинка]

Гаптоване зірками небоШепоче місяцю: "Зажди..."Десь чутно: "Милий мій, не треба!.."І вже тихіше: " Не губи..."[ Читати далі ]

Насію на клумбі жоржин і левкоїв, Над ними кружлятимуть ситі джмелі.Й захочеться тиші - дзвінкої такої, Кохання хмільного на грішній землі.Змінити життя своє зовсім нелегко, Та вірю, що прийде, нарешті, той час, Зів'є в нас з тобою гніздечко лелекаІ виведе влітку малих лелечат.Зимових полів полюблю білосніжність, Лиш тільки б торкатись твоєї руки...З очей стигло-синіх вберу тиху ніжність, У них розчинюся, уже навіки.[Приєднана картинка]

Ти приходиш до мене у сни, Зазираєш замислено в очі.Свіжий вітер стрімкої весниУ душі ніжним щастям хлюпоче.[ Читати далі ]

То що нагадують слова твої:Чи передгроззя, а чи вітру шепіт, А може, лагідний весняний легіт? То що ж нагадують слова твої?Чим пахне почуття твоє палке:Чи шалом, чи оманним звабним трунком?Не чахнуть на щоках слова-цілунки...Чим пахне почуття твоє палке?Який твоє кохання має смак:Терпкого полину, лимона, вишні?Нагадує він молодість колишню.Який твоє кохання має смак?..[Приєднана картинка]

Минають дні, так близько осінь.І прохолода дмухає в лице землі.Я ж бачу очі, удивляючись у просинь, Вони так часто снилися мені...Але на людях їх завжди відводиш...Чи вдавана байдужість , а чи ні?Коли вночі до мене ти приходиш, Хлюпоче щастя в місячній пітьмі.Слова любові пристрасно шепочеш, Я розправляю крила - і у вись!Все буде так, як ти захочеш, Лише до мене серцем прихились![Приєднана картинка]