Балада Із Сергія Смирнова Сиву бабу Якилину у тяжкім у сорок першім Назавжди посиротила і знедолила війна... Тим стара така сувора, тим така небалакуча, По сусідках не блукає і весілля обмина. Мовчки порається баба у своїй самотній хаті: З фотографій порох витре, спроквола побілить піч. Непомітно звечоріє, перша зірка заіскриться, По садках замовкне птаство – на село надійде ніч. І тоді стається диво в хаті баби Якилини – На поріг ступають гості, вже оплакані повік: Доня з табору Дахау, син з...

Читати далі...

Цигани стали до воріт та й почали співати. Хазяйка замку :"Га, диви!", та й вийшла поза грати, . танцюючи, зпустилась вниз, служниця- наперед. Цигани оком чорним- зирк, і круть обох ,і верть. . "Візьміть-но сте мантілью цю, на лахми замініть. Божусь усім ,що є, клянусь: я з вами! Заберіть! . Учора в ліжку спала я, а поруч- господин. Сьогодні в сіно лягу я як ви щонОчі всі". . "Лягай у сіно дорога. Клянись, бо свідок-нож,"- говОрив цИган Джоні ...

Читати далі...

"Чом твОя шабля у крові, гей, Едварде? Чия то кров на шабельці? суворо свердлиш беньками". "Бо я соколика забив, ой матонько, бо я соколика забив, і ніде взяти ще"дного". . "Кров соколина не така, гей Едварде, кров соколина не така, мій любий сину, ці кажу" "То я конячку був заклав, ой матонько, то я конячку був заклав, то я по конику тужу". . "Кінь старий був, кров не його, гей Едварде, кінь старий був, кров не його. Сумуєш....

Читати далі...

Уходять з вуличок старці, ринковий день іде на пси, а змучен спрагою нарід жене залити чимось ріт. А ми собі пивко п"ємо, щасливі дружньо сидимо. Довгенька в Шкотії- калюжа пОперек моста. Ми забуваємо про дім, де жар пічок і хай сім"ї плекає день і ніч жона брудна і зла як сатана. . Співав добродій Тем О"Шентер (в містечку Еїр був нажерся): "Таких як тут немає в світі добрячих друзів, гарних дівок". . Хіба забув ти, чуєш, Теме, пораду Кейт жони своєї?...

Читати далі...