Тіні забутих предків
- 25.09.11, 20:51
1Знову мені тривожно,Наче жду іспит в школі.Вимкнуть неспокій можнаКнопкою валідолу.
Марно мить оборони,Бо все одно постукаБіль той вселенський в скроні,Вічна душевна мука.
Часу зламавши коди,В крапку зібравши простір,
В сни мої знов приходять
(Може, і явно?) гості.
Пустять до мене всіх їхСтіни і двері хати.Я тим гостям не смію Навіть в думках збрехати.
Прийдуть у дощ і в спеку
І не дадуть заснутиТіні забутих предків,Тіні богів забутих.
2
Вийдуть, немов з туману,Вже й не боюсь...
4