Елегія любові (автор Марія Морозенко)
- 21.01.08, 22:33
- Клуб української поезії
Травою ніжною я огорну твій легкий крок,
Росою чистою впаду в прим"ятий слід.
Світанок - це рапсодія для двох,
Хмільними чарами повитий білий світ.
Заграє перший промінь у саду,
Замерехтить в рясній росі світання.
Світанок - я туманом припаду
В обійми милого, у трепетне чекання.
В його долоні покладу чоло
І зашаріюсь, як мала дитина.
Світанок - о незміряне тепло,
Цілунками голубить нас невинно!
І я сльозою щастя затремчу,
Маленький страх душі омию.
Світанок сонцесяйную...
5
