НавіяноНіщо так не зберігає запахи як папір...Товстелезний том О"Генрі пахне гірчицею і перцевим пластирем, липовим чаєм і малиновим варенням. А у глибших шарах його палітурки причаїлися запахи хлопчачої кімнати гуртожитка..."Стара фортеця" пахне вогкістю і старим листям, а ще сушеними яблуками і травами...Історії про ідеальних і не дуже дівчат графині де Сегюр пахнуть ненашою школою, такою яка досі розміщується в будівлі мерії з написами над дверима "Хлочики" і &quot...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Великі або маленькі, пласкі або об"ємні ми щодня тримаєм їх в руках ніколи не задумуючись про їх роль у нашому житті...хоча насправді у цих шматочках металу дуже багато чого приховано...інакше чому ми їх так бережем і так довго думаєм перш ніж довірити іншим... Перші ключі - від батьківського дому, спочатку як символ самостійності і дорослості, потім як знак того що де б ти не був, тобі завжди є куди повернутись... Другі ключі - від роботи, як знак...

Читати далі...

Я уявляю своє життя як збірку новел - коротких і змістовних, трохи обірваних в кінці щоб лишалося місце для фантазії "а як би воно було якби..." Щоразу я перегортаю сторінку і починаю нове оповідання з чистого листа, але тим не менш я люблю обертатися назад...Я люблю гортати своє минуле життя, заглядати в минуле і дивитися на старі фото...Я люблю перебирати на горищі дитячі речі і згадувати дитинство...я люблю дивитись на фото моїх батьків і дідуся з бабусею в молодості і хочу щоб і у ...

Читати далі...

На початку осені на блогах активно обговорювалась тема самогубства молодої студентської пари (одне з обговорень)Зокрема висловлювалася думка:Да будут прокляты политики, при которых рушиться страна и уходят из жизни талантливые дети...Нещодавно мені на очі в новинах втрапила історія:У Франції 22-річна мати трьох дітей вбила їх і наклала на себе руки. Цьому передувало самогубство її чоловіка.Самовбивця залишила передсмертну записку, в якій повідомила, що не може жити без чоловіка. Її 24-річний...

Читати далі...

Коли я втомлена, не маю настрою чи просто напав ПМС я відкриваю улюблені дитячі книги про пасторальне дитинство ХІХ сторіччя... Графиня де Сегюр, графиня Ростопчина, Рут Сойер, Сесилія Джемісон, Луїза Олкотт, Френсис Бернетт.... Да, наївно, да, нереально, да, не гоже дорослій тітці таке читати...Але я так відпочиваю і набираюся позитиву яким так і віє від добрих книжок в яких добро завжди перемагає зло, а діти ростуть сповненими милосердя і любові до ближніх...

Могилы имеют свойство заростать очень быстро...пару месяцев после поминальных дней и уже бурьян в человеческий рост...Когда могила двадцатилетней давности это не удивляет...горько когда приходишь на могилу которой пару лет, а она уже заросла...и вспоминаешь, что пару лет назад ты точно так же редко приходил в гости, но когда забываешь посещать живых это не так заметно...хотя наверняка бурьян тоже выростает...в душе...

Вже з місяць мене не полишає відчуття нереальності того що відбувається...весь час муляє думка що щось тут не так, щось порушилось у звичному плині життя. Як завжди в моєму житті все вирішилось протягом кількох тижнів. Не знаю чи це доля чи характер, але так було завжди...я тягну-тягну, а потім за місяць роблю те на що у інших пішло 2-3... Нє, насправді все абсолютно реально - на столі лежить свіженький, щойно з типографії Атестаційний вісник з повідомленням про мій захист, поруч стос...

Читати далі...

В коментарі не влізе) Люблю летіти на лижах по цілині, відчувати як добре слухаються лижі і чути лише шурхіт снігу... Люблю гуляти або їхати на велосипеді літніми вечорами в солодких пахощах лип, перетинаючи потоки теплого і холодного повітря... Люблю залізти глибоко-глибоко в гори, так щоб було аж страшно від того що навколо нікого немає і слухати тишу... Люблю гуляти чужим містом без гідів і мап, коли не знаєш що тебе чекає за рогом, пити капучіно...

Читати далі...

У передчутті чогось важливого -- ніби перед іспитом -- він підходив до автомату. Щось затьохкало в районі його українського серця, але, долаючи хвилювання, він прочитав напис на екрані: "Быстрая продажа жетонов".Цілий букет емоцій охопив його щиру душу -- від почуття несправедливості до злорадства. Озирнувся: "Так -- ніхто не бачить!" Він швидко заніс палець над екраном і тицьнув у жовто-синій кружечок. "Швидкий продаж жетонів" -- відповів йому сенсорний екран...

Читати далі...

Перебирала шафу, нарила папку з фотографіями...чомусь бабуся не любила розкладати їх по альбомах... Розбирала що лишити, а що викинути - багато фото які не несуть нічого для мене - я не знала цих місць, я не знала цих людей...Але багато дуже цікавих - наприклад родинне фото 1943 року...Несподівано знайшла фотографії свого діда (бабуся розвелась коли татко був ще зовсім малим і відносин не підтримувала)...знов спало на думку що було б непогано розшукати рідню... Цікаво так - фотографії...

Читати далі...