хочу сюди!
 

Алиса

41 рік, діва, познайомиться з хлопцем у віці 32-52 років

Замітки з міткою «tessi»

***Твоє обличчя...

Твоє обличчя тане на стіні Неначе ніжні зорі на світанні, І твої очі в серця глибині Мене зігріють променем кохання. Минула мить, сповита теплим сяйвом, Минула мить, і холод на стіні, Та сміх і сонце знов до тебе зайдуть, І прийдеш знов до мене уві сні. І де б не йшла я, де, які дороги Мене вели й вестимуть в цім житті Крізь сміх і сльози, крізь усі тривоги Скрізь сяють очі - ті, що уві сні. т.е.с. [Приєднана картинка]

Теплый денек...

Теплый денек, синевы хладный взглядИ в дымке костров вдаль деревья молчат,Пожухла трава, горизонт уходящий, Слепи’т глаза солнце, и шепот манящий. Не вёсен полудень, не жар шумный лета,В задумчивость осень как в платье одета,Лишь шорох травы осторожный вдалиСледы заплуталые сменит в пыли.Задумчива осень, дождей тусклый плачИ в небе, как время, лошадки мчат вскач,И лучик сквозь тучи рисует нам сказку,И теплый денек дарит нежность и ласку.[Приєднана картинка]т.е.с. 02,11,10

***Словами о несказа'нном

Трепещет нежно солнце по листам, И ветер, колыхая их, чуть дышит, И места нет на небе облакам - Глаз лишь разводы яркие отыщет. И льется песня золотом с листвы, Взлелеяной рукой природы нежной, И созданные ею же стволы Безшумной тенью спрятаны небрежно. Багряным пламенем горит закат надежд, Разводы изменяются, тускнеют, И гаснет солнце. Хоровод одежд Стремится ввысь, и падая, немеет. [Приєднана картинка] Т.Е.С.

*** Душа в пространстве …

[Приєднана картинка] Душа в пространстве расцветает, И необъятна ти'ши даль, В ней нежной музыкой витает Сребристой нитью снов вуаль. Вот роща жизнью расцветает, И солнце сквозь листву глядит, Багрянец в осень опадает, И под ногами шелестит. Взгляд рядом – сердце расцветает, Любви не сгасит и февраль, В разлуке – с му’кой увядает, И взгляд на мир – сквозь слез вуаль. т.е.с. 27.06.08

***Серед безкрай буденних днів...

Серед безкрай буденних днів, Поміж зимових сірих ранків, Між шепотом буденних слів Квіток пелюстки пробивались. Зелені паростки з-під снігу Такі тендітні, на морозі Серед пустелі криги й вітру До сонця тягнуться в тривозі. Зелені паростки квіто'к - Це почуття - життя дарунок, Чи ж розквіту'ть, сяйнуть зірок, Чи приймуть небуття цілунок? Непевність між буденних днів - Це серця жар, та думки холод; Чи ж в зимку йдуть дощі рясні? Чи ж розквіта кохання солод? т.е.с. 11.01.09...

Читати далі...

*** Лист золотой…

[Приєднана картинка] Лист золотой сменил зелень деревьев, Яркий багрянец шуршит под ногами, С летом ушли яркий смех и веселье, С грустью торжественно солнце над нами. То не весна с бирюзою закатов, То и не лето с прибоя волной, Осень здесь шествует, хладом объята, Сон, белый сон, принеся за собой. Здесь, посреди сизых дымо’к закатов, Где воздух горькой волной напоен, Взгляды, мелькнув, вдруг застыли внезапно, Миг затянулся, как призрачный...

Читати далі...

***Снова вечер…

Снова вечер в окошко стучится, И дрожит, багровея закат; В этот день уж ничто не случится, Скроет пламя задумчивый сад. День прошел, сон прошел, льется лето, Ускользают сквозь пальцы года, Что грядет? – я не знаю ответа, И не знаю идти мне куда. Раздорожье и вечер в окошке, Не подскажет звезда жизни путь; Я на ощупь бреду понемножку, Где смогу расцвести, иль уснуть. Т.Е.С. 31.07.08

***Знаешь, сон…

Знаешь, сон – приют молчанья, Он как дождь с тобой грустит, Будто в зеркале хрустально Тенью боль как явь скользит. Ручейком звеня, неслышно Слово льется здесь и там, И прощеньем память дышит, Гордость уронив к ногам. Где-то в зеркале запретном Ты увидишь явь без снов, В ней цветет любовью лето! Память ранит больше слов. Т.Е.С. 31.07.08

*** У меня в душе…

У меня в душе ненастье. Крик над бездной полон боли, Только тьма – не свет, не счастье : Я с своей судьбою в ссоре. Помню я, заснув однажды Жизни путь иного плана Начертать смогла, и каждый Шаг мой – свет (печаль обмана). И надежда окрылила : Может очень попросить бы, И создать вселенной диво: Сон на явь оборотить бы. Невозможное возможно, Жизнь и сон – игра материй; Крик над бездной не...

Читати далі...

*** У сні…

… за пол - года до разлуки… У сні моєму зорі сяють, Неначе знову нас стрічають. Розлука лезом серце крає, А мрії тануть у ночі. Неначе усмішки світання, Неначе промені востаннє Сльозами обіллють кохання, Змивають слід в моїй душі. Т.Е.С. лист.05