Брати Радковці (Петро ј Іван), 01.05.2008
День батяра, Львів, 01.05.2008
Усі українські традиції і свята зберіглися у сучасніј столиці Галичини. Так само свято Дня батяра відбувається 1-2 травня 2011 року у культуріј столиці України — Львові. Якщо панству не бајдужа українська мова, звичаї, культура нації, поїздіть до Львова, окуніться у смаки української нації. І я певен: шановне панство не залишиться бајдужим, а ті, хто не полюбляв України — стане щирим її патріјотом.
Свято Дня батяра у Львові — це відтворення тої історії міста, де панує справжніј вир галицьких веселощів і забав. Адже львівськиј батяр — то ще тој веселун, зірвиголова та справжніј підкорювач жіночих сердець!
Батяри у Львові були і українські, і польські, і єврејські. Також вони були не тільки у Львові, вони були у всіх галицьких містечках. Але львівські батяри були досить такі особливі.
Батяри, ясна річ, існували здавна, але сам термін з’явився наприкінці XVIII сторіччя, коли сюди пријшла Австрія і з’явилися поліцаї угорського походження. Вони вживали такиј термін, як «бетяр», що означає «розбишака», «шельма», «пројдисвіт», «дурисвіт» і т.д. Це слово стало популярним і десь на початку ХІХ століття воно вже трансформувалося в «батяр». Најближчі синоніми — гульвіса, відчајдух. Однак вони не відображають змістового наповнення, а головне — духу цього культурного феномену львівської міської культури початку ХХ ст.
Львівськиј батяр — це ані одеськиј нальотник типу Бені Крика, ані паризькиј апаш, романтичниј образ якого оспівав французькиј кінематограф. Львівськиј батяр — не злочинець, він — відчајдух, чия енергія і вітальна сила під’юджувала јого на численні витівки, ризиковані жарти, біјки та бурхливі любовні романи… А що батяри не знали ні в чому міри і часто передавали куті меду, то вони були постіјними клієнтами поліціјної дільниці, а то ј в’язниці, яку на своєму сленґу — «балаку» називали «фудригарнею». Переважно батяри потрапляли туди за біјки з кримінальними злочинцями. Їх батяри не любили, називали «кіндерами» (з німецької — дитина) і постіјно з ними тлумились.
Утім, дух батярства можна уповні відчути, спілкуючись з Віктором Морозовим, братами Радковцями. А
Батярськиј словник може розтлумачити їхню батярську говірку.
Багато що може повідати про батярство Батярськиј Славень і водночас неофіціјниј Славень міста Львова:
Тільку Ві Львові
Слова: Емануел Шлехтер
Музика: Генрик Варс
Обробка слів, переклад: Богдан Стельмах
Обробка мелодії: Віктор Морозів
Виконавець: Віктор Морозів І Батяр-Бенд «Галичина»
Нај єнші шукають на вербах грушок
В Мюнхені, Парижу, Торонті,
Мене ж Бог боронить від хибних думок,
Зі Львова я ані на крок.
Бо де ще є людям так фајно, як ту,
Тільку ві Львові.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.
Ховајмо на спід тягар наших бід,
І в Штати нема чо тікати.
Таж пиво у нас холодне, як лід,
Дівчата солодкі, як мід.
Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку ві Львові.
Так люблю тој Львів, що бракує ми слів.
Львів то є Львів.
На світі є Відень, Гонконг і Нью-Јорк,
Я ж нігди туди не поїду,
Бо зроду не схильниј до хибних думок,
Зі Львова я ані на крок.
Бо де ще є людям так фајно, як ту,
Тільку ві Львові.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.
Ховајмо на спід тягар наших бід,
І в Штати нема чо тікати.
Таж пиво у нас холодне, як лід,
Дівчата солодкі, як мід.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.
Роздінут, роззуют, ще ј писок наб'ют
Тільку ві Львові.
Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку ві Львові.
Так люблю тој Львів, що бракує ми слів.
Львів то є Львів.
Як панство ся ставе до святкування Дня батяра в Україні?
, так тримати! Це дійсно ваше свято!
