Замітки татьяна фролова

Замітки з міткою «татьяна фролова»

Пісня про Львів

04.12.09, 21:51
моє місто, татьяна фролова

Місто моє ясночоле,
Подих захоплень і мрій,
Тебе не забуду ніколи,
Львове оновлений мій.

В якій не була б я дорозі,
В якім не була б я краю,
Місто моє у тривозі
За долю бентежну мою.

Стою на львівськім бруку -
Тепло його серце пройма.
Тут вперше міцну мені руку
Подав ти, немов жартома.

Місто моє світанкове -
Добрий мій затишний дім.
Ходить тут слово Франкове
Поруч з безсмертям своїм.

Звечора і аж до ранку
Час тут ще навпаки.
А на Високому Замку
Сплять відшумілі віки.

Стою на львівськім бруку -
Тепло його серце пройма.
Не вірю я в нашу розлуку,
Бо кращого міста нема.

Коментарі: 26

Вишиваночка

Не обминай же мамині пороги

25.11.09, 19:40
мама, поезія, татьяна фролова

Чому ми відчуваєм цінність скарбу
Лише тоді, коли його втрачаєм?
А так у будні слухаєм звичаєм
Один одного все на щось-то скаргу:

То літо дощове, то сонце палить надто,
То хтось когось облаяв задаремно.
...А от... а от стареньку материну
Хату у клопотах не бачимо щоденних.

Обходимо протоптану стежину,
Минаємо оббивані пороги.
Бо кожна в нас на обліку хвилина,
Бо в кожного в житті свої дороги.

І раптом... Обірвалося незриме:
Погасло світло в маминім віконці...
І зрозумів, який ти був багатий,
І зрозумів, що втратив частку сонця.

Не обминай же мамині пороги,
Скорочуй з нею всі свої розлуки,
Бо вистеляли у житті дороги
Її дбайливі й шорсткуваті руки.

Коментарі: 37

Замітки з міткою «татьяна фролова»

Пісня про Львів

Не обминай же мамині пороги