Балада

Із Сергія Смирнова
Сиву бабу Якилину у тяжкім у сорок першім
Назавжди посиротила і знедолила війна...
Тим стара така сувора, тим така небалакуча,
По сусідках не блукає і весілля обмина.

Мовчки порається баба у своїй самотній хаті:
З фотографій порох витре, спроквола побілить піч.
Непомітно звечоріє, перша зірка заіскриться,
По садках замовкне птаство – на село надійде ніч.

І тоді стається диво в хаті баби Якилини –
На поріг ступають гості, вже оплакані повік:
Доня з табору Дахау, син з окопів Сталінграда,
З-під Одеси, з-за лиману чорноморець-чоловік.

В доні-юнки – сиві скроні, а в синка та чоловіка
Запеклись на тілі рани, плащ-накидки у крові.
Тихо плаче Якилина і шепоче Якилина:
– Любі, рідні, незабутні... Ви, нівроку, всі живі!

Сина поглядом голубить, доні гладить білі руки,
Промовля до чоловіка добрі, лагідні слова...
У розмові та у згоді непомітно час минає,
І не чує Якилина – другий півень вже співа.

Зорі падають у трави, сад вбирається у роси,
Парубки ідуть з побачень, сміх дівочий завмира...
 І ^ихцу, тюцце, «добрі люди! Не сполохайте розмови,–
Хай з гостями до світанку наговориться стара!

Лідія Компанієць

Цигани стали до воріт

та й почали співати.

Хазяйка замку :"Га, диви!",

та й вийшла поза грати,

.

танцюючи, зпустилась вниз,

служниця- наперед.

Цигани оком чорним- зирк,

і круть обох ,і верть.

.

"Візьміть-но сте мантілью цю,

на лахми замініть.

Божусь усім ,що є, клянусь:

я з вами! Заберіть!

.

Учора в ліжку спала я,

а поруч- господин.

Сьогодні в сіно лягу я

як ви щонОчі всі".

.

"Лягай у сіно дорога.

Клянись, бо свідок-нож,"-

говОрив цИган Джоні Фа :

"Лишай на пана кош".

.

"Піду у ліжко з Джоном Фа,

бо любий він мені"-

на лезі красно поклялАсь:

"Не мій вже чоловік".

.

Ся повернув той господин,

спитав, де ся поділа.

Усі ревли. Повів один:

"За табором побігла".

.

"Сідлайте вОрона коня,

сідлайте ,ся підводьте.

Ганятись  стачить хІба дня

за жінкой молодою..."

.

Нас було сорок чоловік,

неписаних, немалих.

Лягли сорОк чоловіків,

лягли- і вже не стали.

"Чом твОя шабля у крові,

гей, Едварде?

Чия то кров на шабельці?

суворо свердлиш беньками".

"Бо я соколика забив,

ой матонько,

бо я соколика забив,

і ніде взяти ще"дного".

.

"Кров соколина не така,

гей Едварде,

кров соколина не така,

мій любий сину, ці кажу"

"То я конячку був заклав,

ой матонько,

то я конячку був заклав,

то я по конику тужу".

.

"Кінь старий був, кров не його,

гей Едварде,

кінь старий був, кров не його.

Сумуєш. Важко на душі"

"Забив"єм батька своєго,

ой матонько,

забив"єм батька своєго.

Не знаю, нащо мені жить".

.

"Яку спокуту обереш,

гей Едварде.

Яку спокуту обереш,

мій любий сине, розкажи"

"У морі чорнім стріну Смерть,

ой матонько.

У морі чорнім стріну Смерть:

хай фаля човен потрощить".

.

"А що твій кіш і дім спітка,

гей Едварде,

а що твій кіш і дім спітка

коли на човні упливеш?"

"ПостОять хай, а втім- тріска,

ой матонько,

постОять хай, а втім- тріска,

бо ніц не справиш, не збагнеш".

.

"А що з родиною ма буть,

гей Едварде,

а що з родиною ма буть

коли на човні упливеш?"

"Під тином хай надаль живуть,

ой матонько,

під тином хай собі живуть.

Не повернусь, авжеж".

.

"А що залишиться мені,

гей Едварде,

а що залишиться мені,

мій любий сине, розкажи"

"Піди у пекло геть мерщій,

ой матонько,

піди у пекло геть мерщій:

ти родила, а я згрішив"

Уходять з вуличок старці,

ринковий день іде на пси,

а змучен спрагою нарід

жене залити чимось ріт.

А ми собі пивко п"ємо,

щасливі дружньо сидимо.

Довгенька в Шкотії-

калюжа пОперек моста.

Ми забуваємо про дім,

де жар пічок і хай сім"ї

плекає день і ніч жона

брудна і зла як сатана.

.

Співав добродій Тем О"Шентер

(в містечку Еїр був нажерся):

"Таких як тут немає в світі

добрячих друзів, гарних дівок".

.

Хіба забув ти, чуєш, Теме,

пораду Кейт жони своєї?

.

Тобі казала :"Шахраюко,

старе базікало , гадюко,

від листопада аж до жовтня

у пиві щонеділі тонеш.

З мирошником до ранку сИдів:

зайшов на двох, а виповз синій.

Аби конячку підкувати

ходив не в кузню ,а до хати.

Ходив на блядки у неділю.

Напився з Жаном в понеділок..."

.

А ще пророчила дружина,

же згинеш в Дуні-домовині.

Затягне тебе злий вертеп

до старой церкви Аловей.

.

О, любї! Годі вже ридати.

Не можу вшитко пригадати.

Не ладна виписать рука

напучень для чоловіка...

.

Про Тема знов. Настала ніч.

Палала в кнайпі рясно піч.

А пиво смажило печінки.

Друзяки пили без спочинку.

Був поруч з Темом чоботяр,

що звався Йваном. Не до свар-

любив Івана Тем як брата,

дружили здавна, ще й затято,

гуляли  разом навіть тиждень.

Настала ніч п"яна та пишна,

кипіла як та варенуха.

Хазяйці Йван доскіпав вуха,

зачарував і зацікавив.

Сміявся як той грім хазяїн,

а Тем і рота не роззявив.

   Мужчина може буть щасливим

   в хмільному сидячи розливі:

   хвилини- ніби бджоли ситі

   (або як свині у кориті- прим.перекл.).

Король- блажен, а Тем- звитяжен,

життя та смерть бо переважив.

Та щастя як кульбабин пух:

зірви стеблину- піде в рух,

чи ж пак як сніг понад рекой:

умить мішається з водой,

чи ж файні фляки снігові,

що їх ганяє буревій,

чи ж як веселонька гнучка,

що з вітром в дАлині зника.

Не вільно часу плин зв"язати...

Нещасний Тем лишає хату

і в чорну прОкляту годину

коня виводить за вуздину.

В погану мить пришпорив боки,

не помолившися , нівроко.

Хай би кобила сіра Мег

назад погнала, цур їй пек-

Тем підганяв її болотом

крізь бурю , бідную істоту.

Як в Ніч Останню буря зла

водою з кригою лила.

ТемрЯва блискавки ховала,

громАми всесвіт озивала.

Дитині ясно: дідько грає,

блудливі душі пориває.

.

Тож Тем доїхав був до броду,

де змерз колись один нероба,

кущі-каміння минував ,

де п"яний Чарлі карк зламав,

і через парость та пеньки,

де лівий цвинтар байстрюків,

там верба ще колись була,

де Мунго ся повісила .

.

Іван Ячменю, зухо лисий!

Хай нас обсядуть колом злидні:

гранчак приймемо- і брататись,

і ну кумитися з рогатим..............

...........................................

незавершено, залишилось приблизно 30 рядків, через місяць-два завершу коли знов візьмусь за Бернса----------------------------прим.перекл.