Постріли - страшні звуки. Але найстрашніші - свист снаряду. Коли його чуєш - усе в середині завмирає. Здається, що навіть серце зупиняється, перестаєш дихати і залишається лише слух, щоб почути звук вибуху (влучання, прильоту). І лише після цього звуку починаєш знову дихати і серце стукає. Так, це найстрашніше, бо почувши свист ти не знаєш, куди воно прилетить. І з усієї сили молишся усім богам, щоб той снаряд загальмував не у твоєму будинку.

Але є ще найгірше. Це грім і гроза під час загрози артобстрілу. Особливо серед ночі. Коли ти різко прокидаєшся від гучного звуку, схожого на обстріли , з просоння нічого не розуміючи, біжиш в коридор і чекаєш, коли все скінчиться. Лише через деякий час розумієш, що то гроза, що то, курва, клята погода, яка чогось вирішила пограти не на тому боці!

Та краще хай грім гримить, аніж артилерія ворога.