На високому скелястому виступі гори Кастрон знаходяться залишки оборонних споруд фортеці Чембало, заснованої ще в середині XIV ст. генуезцями.
В 1261 р. між Візантією та Генуєю було укладено угоду про передачу Генуї монополії в причорноморській торгівлі та ряду прибережних територій Криму. В 1318 р. на берегах Балаклавської бухти було створено Генуезьку колонію, а в 1357 р. розпочато будівництво фортеці Чембало. Цілком можливо, що генуезці перебудували укріплення, які могли раніше звести греки.
Назву Чембало (Цембало, Цембальдо) засвідчують генуезькі літописці, а також венеціанський мандрівник Йосафат Барбаро, який відвідав Крим в 1437 р.
  

Дивитись про Генуезьку фортецю Чембало

Найголовніша пам’ятка та окраса міста звичайно Балаклавська бухта – одна з найбільш зручних бухт на Чорному морі для швартування кораблів, база підводних човнів, вона вузька (200-425 м) і глибока (до 36 м), а довжина її лише 1,5 км. В Балаклавській бухті не буває штормів. При вході в бухту скелястий берег робить кілька поворотів, тому з боку відкритого моря гавань взагалі не видно.
Греки називали бухту Сюмболон – Лімен. А в «Одісеї» Гомера описано бухту, яка дивовижно схожа на Балаклавську, проте думка дослідників стосовно цього факту неоднозначна.

Вхід в Балаклавську бухту розташований між двома невеликими мисами: на східному березі – мис Георгія (Балаклавський), а на західному – мис Курона (Західний або Батарейний).

 

Дивитись про Балаклавську бухту