Люди, хто має позитивний або негативний досвід вирощування лохини? Кортить придбати, але не дуже хочеться викинути гроші на вітер.
Мене цікавить шанси її виживання, складність догляду і коли вона реально починає плодоносити. В слова продавців я мало вірю. В ролики на ютубі я вірю, але я не такий вже аж профі-профі, які там розповідають. Хочу знати думку реальних людей.

Весною мені одна добра жіночка дала матеріалу на черенкування бругмансії. Для мене це чудо завжди було дуже бажаним, але недосяжним. Мало у кого в дворі я її зустрічала, а в інтернетах я рослини купую рідко... не люблю отримувати замість здоровезного і файнезного куща на картинці чортішо з сасохлим листям висотою 4 см в реалі.

Перекопую місце під старою клубнікою. Я копаю, а котих хрумає хробачків. І не тре мені тут розводити тему, про голодного кота. Кіт їсть виключно курячі шиї і крила....дякую мамі, що привчила. Кіт дістався мамі від сусідки (вона того... трошки померла), а у мами свій кіт, а двох їй забагато і вона дала кота зятю завезти десь на багаті села.... Коротше, кіт живе тепер у нас в Броварах. Звати Адольф Гітлер, бо під носом має чорні вуса. Гітлер трохи чаморошний, бо я йому повистригала ковтюхи.

Поки пишу замітку про свої подорожі, то гляньте фотки з мого городика.

Теперь я знаю, батат самое быстрорастючее что-то. Разные сорта растут с разной скоростью...одни со скоростью ракеты, другие со скоростью самолета. Ну это я загнула конечно, но батат молодец однозначно! Спустя месяц уже можно срезать первый материал для будущей посадки.
Дальше фоточки по мере роста.

Писала раніше, що хотіла би на городі вирощувати батат. Хотіла - вирощуй! Замовила у спеца декілька сортів і отримала черговий привід для щастя.

Нашла в ФБ. Мне показалось это таким чудом, что не удержалась и решила показать вам. У вас никогда не возникает чувства обиды, что не вы что-то придумали. У меня сейчас именно такой случай. Так мило, что хочется чтоб хотелось плакать.

Зовсім закинули Цедулки...
Нині хочу написати про свої  досягнення. Вже восени накрала попросила по сусідах патичків і натикала їх у вазони. Дивіться, що маю.

Дуже не люблю, коли на ділянці сумно й нудно. Бува приходиш до когось у двір, а там так все чинно і благородно, що аж тошнить. Паркан цеглинка до цеглинки, або дощечка до дощечки, туї всі рівненько і газончик ні разу не обкаканий котиками і навіть колір петуній на балконах підібраний під штори...ну бачили ж таке да? Мені здається, що там і господарі такі самі сумні й нудні.