С.Крижанівський "Тепер не маю сумніву - це та: Омрієна, єдина, довгождана, Судьбою суджена чи Богом дана, Моя зірниця і моя мета. Мені - твоя любов і доброта, Терпіння, розуміння і чекання, Моя достойна і моя остання, Моя довічна мрія золота".

І.Франко "Не минай з погордою І не смійсь, дитя! Може, в тім осміяннім Суть твого життя. Може в тім знаваженням, Твого щастя карб, Може, в тім погордженнім, Є любові скарб. Може, сміх твій нинішній, Срібний та дзвінкий, Стане в твоїй памяті За докір гіркий."

"...Любовь долготерпит, милосердствует, любовь не завидует, любовь не превозносится, не гордится, не бесчинствует, не ищет своего, не раздражается, не мыслит зла, не радуется неправде, а сорадуется истине; все покрывает, всему верит, всего надеется, все переносит. Любовь никогда не перестает..." (Библия. Новый Завет. І-е Послание к коринфянам.13.4-8)

"Любовь не есть простая эпизода в нашей жизни, - читал Ивлев. - Разум наш противоречит сердцу и не убеждает оного. - Женщины никогда не бывают так сильны, как когда они вооружаются слабостью. - Женщину мы обожаем за то, что она владычинствует над нашей мечтой идеальной.- Тщеславие выбирает, истинная любовь не выбирает.- Женщина прекрасная должна занимать вторую ступень: первая принадлежит женщине милой. Она то делается владычицей нашего сердца: прежде нежели мы отдадим о ней отчет сами...

Читати далі...

"Любовь, - писал он в своей записной книжке, - это или остаток чего-то вырождающегося, бывшего когда-то громадным, или же часть того, что в будущем разовьется в нечто громадное, в настоящем же оно не удовлетворяет, дает гораздо меньше чем ждешь..."(Бунин И. А. "Поэзия и проза")

"...Раз у твоей девушки все обыкновенное, раз она для тебя не самая красивая, не самая лучшая, то какая же это любовь...Это, выходит, только блажь у тебя..." ( Померанцев В. "Судья")

Надворі показалось сонечко і захотілось весни і літа. І ось під такий настрій ще один вірш незнайомого поета:"Трава, яка трава!Я упаду в траву,Щоб серцем до землі,Полинуть в тишу.І все в мені,Клітини найдрібніші,Підтвердять суть просту, -Що я - живу!Як спринтер стрічку перерву,З розгону опинюсь в обіймах тиші.Печаль моя,Немов сніги торішні,Зійде, щоби явить мене живу.Мій друже киньмо геть усі турботи,Дозріла гречка, парує мед у сотах,Дзвенить повітря, наче тятива.Повільна ця...

Читати далі...

Коли маю час перекидаю свій потертий щоденник із юності. Ось знайшов декілька любимих віршів. Один із них перед вами. Автора правда не знаю. Може кому відомий - підкажіть. То як же, То як же це сталось? Боляче згадувать, Навіщо це згадувать. То як же це сталось? Ми - і не разом? Взяти відкинути Біль і образу. З усіх недомовок, Лиш правду прийнявши. Вже осінь на дворі, А осінню завше Темнішають лінії, Далі ясніють. Не вмію, не смію, Тобі заперечить, тобі...

Читати далі...