Пятдесят девята Заставка
- 15.05.11, 22:13
- Ми любимо тебе, Україно!
"Нужную нам силу мы находим в том, Кого Отец послал дать нам всю полноту жизни."
Для самих розумних читачів і кому жити не нудно... трохи новин з Фокус http://focus.ua/health/184230
Для рубрики "Усі щасливі, однакові": наступні гості з України в основному хлопці, а це бувші пяниці, наркомани і обовязково з тюрми. Їхні історії типові. Вони розповідають як через віру в Ісуса Христа, звільнились із рабства, гріха і знайшли силу жити по новому...
Особисто я памятаю як в юнності нам часто говорили про рабство і гріх... і пройшовши Біблію я в якусь мить був готовий впасти перед небом з великою вдячністю за кращі часи проведені з біблією. Що це було? Можливо відчуття перемог і свободи. Це момент здобуття дару і я сьогодні відчуваю як діє цей дар свободи у моєму житті, хоча часом обтяжують проблеми конфлікту, що переслідують кожну людину в її долі. Це було моє свідчення особисто... воно вказує на скільки воскресіння істине, що до мене.
Сьогодні я обрав одну більш менш яскраву історію, ну... принаймні у нього блискучий Саксофон на якому він навчився грати за 1,5 місяці. Цікаво і що ж він вміє зіграти? Ще не пробував завантажити його доступну композицію.
У перший раз я почув про Бога у 1994 році, тоді я нічого не зрозумів, я подумав, що це якесь чергове Біле братство чи секта. В той час я почав просуватися у музикальному напрямку. Я писав багато музики. Виступав на обласних та республіканських фестивалях. Заробляв на життя тим, що грав у ресторанах та на різноманітних святах. Але задоволення від цього не отримував. Постійно перебував у депресії, і з цієї причини почав вживати алкоголь та наркотики. У 1999 р. я кинув грати у ресторанах, в надії змінити своє життя, поїхав у Дніпропетровськ. У Дніпропетровську я почав виступати в нічних клубах. Знайшовся і спонсор, який хотів вкласти свій капітал у мою творчість. Чим довше це тривало, тим більше я розумів, що потрапляю в рабство. Я повністю розчарувався у шоу-бізнесі. Продовжуючи виступати в нічних клубах, я не припиняв пити. Одного разу ввечері, направляючись до нічного клубу, я зустрів свого старого знайомого. Звали його Леон. В той період у мене були проблеми з житлом. Мій знайомий запропонував поїхати до нього додому. Там я дізнався, що він - пастор християнської церкви. Я подумав, що знову потрапив у секту та незабаром пішов. 26 жовтня 1999 р. я виступив на презентації супермаркета, після чого напився та загубив усі документи. Мені довелося подзвонити Леону, щоб він приїхав та забрав мене з вокзалу. Я поїхав з Дніпропетровська та повернувся додому. А 2 грудня 1999р. приїхав знову, на річницю філіалу церкви "Двері в Небо", пастором якої був Леон. В той день я так і не зміг покаятися. Але наступного дня я вирішив, що гірше однаково вже не буде, і що це є моїм шансом по-справжньому змінити свої життя. 3 грудня 1999 р. я вийшов на молитву покаяння та прийняв Ісуса Христа як свого Господа та Спасителя. З тих пір і до сьогоднішнього дня я служу Господу та Господь являє Свої чудеса у кожному дні мого життя. Таким чином, Бог дав мені дружину! І за короткий строк, - усього за 1,5 місяці - я навчився грати на саксофоні.
http://emmanuel.org.ua/ukr/II/music/regions/ukraine/kasakhatsky/miracles/index.htm
http://emmanuel.org.ua/ukr/II/music/regions/ukraine/kasakhatsky/index.htm
Коментарі