Пятдесят восьма Заставка

У 1990 році я вступила до Бердянського педагогічного інституту і познайомилася з музичним колективом, разом з яким до 1992 року підпрацьовувала, співаючи на весіллях і у ресторанах. Тоді я захоплювалася спіритизмом і спілкувалася зі злими духами. Вони з'являлися до мене навіть вночі і здавалися такими живими і реальними, що я боялася спати, але не спати теж не могла. Моє життя наповнилося страхом. Одного разу вночі я плакала, сидячи на підвіконні і дивилася на зірки. Я казала: "Бог, якщо Ти є, спаси мене". Через декілька днів, стоячи у церкві Живого Бога, я присвятила своє життя Ісусу. Більш ніколи страх не захоплював мене і не один жалюгідний біс не наблизився до мене, бо свята кров Ісуса омила і освятила мене. Я стала донькою Всемогутнього Бога. Це було у 1992 році. У 1996 році я закінчила Бердянський педагогічний інститут. У 1997 році випустила альбом під назвою "Я знаю, куди йти". Зараз я несу євангелізаційне служіння і виховую двох чудових синів - Даніїла (1994 р.н.) і Іллю (1996 р.н.). Мрію виконати призначення, яке Бог дав мені. Я люблю Ісуса! Я щаслива!