Парадокси української Конституції і влади (європейська преса)

намагаюся розібратися з тим, що відбулося у пятницю. 

Парадокси української Конституції і влади (європейська преса) 

автор Василь Зілгалов  Прага – Європейська преса продовжує аналізувати рішення Конституційного Cуду України повернути державу до Конституції 1996 року. Оглядачі дивуються з того, що дане рішення «повертає Україну на 14 років назад в епоху правління Кучми, яке характеризувалося корупцією, тиском на незалежні ЗМІ, на журналістів і на опозицію та спробами встановити авторитарне правління». Деякі видання нагадують, що зміни до Конституції 1996 року були внесені з метою уникнення узурпації влади Президентом і посилення демократизації управління державою. Газети також повідомляють про перспективи вирішення питання щодо будівництва мосту через Керченську протоку та інші проекти, що їх обговорювали в понеділок у російському Геленджику глава Кремля Дмитро Медведєв і його український колега Віктор Янукович.  Швейцарська «Нойє Цюрхер Цайтунґ» зауважує, що, недивлячись на опір опозиції в Києві, внаслідок рішення Конституційного Суду «східноєвропейська держава Україна може тепер стати в одну шеренгу з колишніми державами СРСР, де панує президентське правління». Газета також наводить думки експертів про те, що на зміну постійним конфліктам, які мали місце в останні 5 років між Ющенком і Тимошенко, тепер може прийти інший хаос. «Із раптовим поверненням старої Конституції вона вступає в суперечність із багатьма нинішніми державними актами», і це «загрожує новою конституційною кризою в фінансово слабкій Україні», – зазначає «Нойє Цюрхер Цайтунґ». Європейський варіант видання «Волл Стріт Джорнал» звертає увагу на те, що після ухвалення Конституційним Судом України скасування політреформи 2004 року найбільше виграв Президент Янукович, який тепер сам вершитиме долю свого уряду і отримує ті важелі, які «він хотів для виведення України з тяжкого економічного спаду 2009 року». Хоча лідер опозиції Юлія Тимошенко, як її цитує видання, охарактеризувала це рішення суду в Києві як «отримання Україною політичної ядерної зброї у вигляді непрогнозованого Президента з диктаторськими повноваженнями». «Волл Стріт Джорнал» також цитує реакцію на рішення українського суду Венеціанської комісії, незалежних конституційних експертів при Раді Європи, які назвали цю ухвалу «незвичайною», а секретар комісії Томас Маркерт навіть наголосив, що «було дивно довідатися про оголошення Конституції несправною після шести років користування нею цим же Конституційним Судом». Хоча економічні експерти, зокрема Пітер Вангеке, керівник інвестиційної компанії Renesaissance Capital Ukraine, вважають, що ця реформа «скасовує нечіткий розподіл повноважень, що було перешкодою політичним рішенням. Питання лише в тому, для чого Янукович використає ці повноваження – для реформ чи для чогось іншого», підсумував Вангеке. Польська «Жечпосполита» наводить думки експертів про те, що концентрація повноважень Президента Януковича може «викликати вибух незадоволення по всій Україні... Янукович сам собі шкодить, бо думає, що може тепер сам керувати цілою Україною, як колись Донецьком. Але це лише може мобілізувати всіх до протестів». Впливова «Файненшел Таймз» цитує з приводу рішення Конституційного Суду України різних експертів. Так, єврокомісар із розширення ЄС Штефан Філе не лише назвав цю ухвалу «серйозним рішенням» але й зауважив, що в Брюсселі «взяли це до уваги» і «не дивлячись на такий результат, думають, що все ж, із усією очевидністю, Україна потребує ширшої конституційної реформи... що, як ми очікуємо, буде здійснено як послідовний процес». А професор політології з Києво-Могилянської академії Олексій Гарань вважає, що ці конституційні зміни, по суті, «були узурпацією влади, що наблизило Україну до авторитаризму». Московська «Нєзавісімая газета» вважає, що під час чергової зустрічі Президентів Росії та України в російському Геленджику в Краснодарському краї, Медведєв і Янукович продовжать переговори про економічну співпрацю, фінансування кримських програм розвитку, а конкретно – будівництво мосту через Керченську протоку, щоб з’єднати Крим і Кубань до зимової Олімпіади 2014 року в російському Сочі. Сторони також обговорять тут плани засідання українсько-російського Комітету з економічної співпраці, який збереться на кінець жовтня під керівництвом прем’єрів урядів. Оригінал статті http://www.radiosvoboda.org/articleprintview/2176173.html