Ян Таксюр

         Депутатський щоденник

* * *

Перейшов до нової фракції,
Одразу видали акції,
Одержав глибоку сатисфакцію.

* * *

Живіт росте, і ноги не торкались корту —
Не буть мені міністром молоді та спорту.

* * *

Якщо народу в носі зачесало,
Це — до горілки. Чи "Універсалу".

* * *

От кажуть, депутати всі продажні.
А в нас на це причини є поважні!

Ян Таксюр  (с)

Драма на цвинтарі

Ой, не плач, не плач, небого,
Та кажу, не вий-но! 
Що там сталось?
— Та ховають!
                       Реформу! Конституційну!

— А хіба вона померла?
Ніби й не хворіла.
— Не померла, а живою
Кладуть у могилу!

— Хто ж ті кати? Як посміли?
Чи ми — не Європа?
— Та Гарант її покинув
І віддав холопам.

Спершу він її голубив,
Слів казав чимало,
Ну, а потім відцурався,
Бо недосконала.

— Горе, горе! Де ж парламент,
Бідну рятувати?
— Та в Гаранта є команда,
А в неї — лопати. 

Та й сама реформа люба
Каже: "Хочу вмерти".
Катував її, сердешну, 
Видно, сам Безсмертний.

— Таки, справді, закопали,
Саджають дерева.
Що це, камінь на могилі?
— Ні, то — референдум...

Ян Таксюр  (с)