Олександр Сіромаха: Куди йдемо?..
- 26.08.08, 10:57
- Ми любимо тебе, Україно!
Сьогодні Україна зайшла у глухий політичний кут, суспільство втомилося від політиканів і політики, і вже стає зрозумілим, що планка, поставлена Помаранчевою Революцією, виявилася занадто високою. Суспільство хоче жити краще, але ще не може... Президент України – це типовий приклад того, як з гарних намірів можуть народитися негативні наслідки, а також типова демонстрація того, що для управління країною недостатньо носити вишиванку.
Нова українська політична еліта виявилася занадто далекою від еліти справжньої. Вона являє собою пряме відзеркалення негативних рис українського суспільства: його хуторянства, корумпованості, примітивності і хамовитості. Нажаль, саме таким виявився і «революційний» президент...
Ховаючись за патріотичними гаслами, нова псевдо-еліта грабує країну ще завзятіше за попередню. На день Незалежності Президент випиває з головним дерибанщиком столиці, а Хрещатиком йдуть танки, перекреслюючи надії, що добробут громадян в цій країні колись буде важливішим за вузколобі особисті цілі політиків.
Стрімке падіння рейтингу – а значить шансів і далі лишатися біля корита – не примушує політиків замислитися, що можна було б зробити краще, а лише провокує на злобні рефлексії в бік колишніх соратників, через які страждає уся країна.
Перша хвиля прискореного розвитку і ентузіазму післяреволюційного суспільства наштовхнулася на каміння особистих амбіцій верхівки. Національну ідею підвищення добробуту і розвитку середнього класу підмінили псевдо-патріотизмом і роздмухуванням внутрішніх та зовнішніх конфліктів. Структурні реформи так і залишилися гаслами, а українцям і далі кидають кістки від риби замість того, щоб дати вудку.
Висновок може бути лише один: теперішня «еліта» не хоче, та й не спроможня щось суттєво змінити на краще. Тому активній частині суспільства слід консолідуватися, а не гризтися, хто є краще – вор з косою чи грабіжник у вишиванці. Консолідуватися і працювати на прискорення зміни еліти, приходу до влади нового покоління політиків, на політичне виховання суспільства. Головне сьогодні – не дати країні, що трохи підняла голову після революції, знову застрягти в болоті «оновленого кучмізму».
Джерело: Майдан
Нова українська політична еліта виявилася занадто далекою від еліти справжньої. Вона являє собою пряме відзеркалення негативних рис українського суспільства: його хуторянства, корумпованості, примітивності і хамовитості. Нажаль, саме таким виявився і «революційний» президент...
Ховаючись за патріотичними гаслами, нова псевдо-еліта грабує країну ще завзятіше за попередню. На день Незалежності Президент випиває з головним дерибанщиком столиці, а Хрещатиком йдуть танки, перекреслюючи надії, що добробут громадян в цій країні колись буде важливішим за вузколобі особисті цілі політиків.
Стрімке падіння рейтингу – а значить шансів і далі лишатися біля корита – не примушує політиків замислитися, що можна було б зробити краще, а лише провокує на злобні рефлексії в бік колишніх соратників, через які страждає уся країна.
Перша хвиля прискореного розвитку і ентузіазму післяреволюційного суспільства наштовхнулася на каміння особистих амбіцій верхівки. Національну ідею підвищення добробуту і розвитку середнього класу підмінили псевдо-патріотизмом і роздмухуванням внутрішніх та зовнішніх конфліктів. Структурні реформи так і залишилися гаслами, а українцям і далі кидають кістки від риби замість того, щоб дати вудку.
Висновок може бути лише один: теперішня «еліта» не хоче, та й не спроможня щось суттєво змінити на краще. Тому активній частині суспільства слід консолідуватися, а не гризтися, хто є краще – вор з косою чи грабіжник у вишиванці. Консолідуватися і працювати на прискорення зміни еліти, приходу до влади нового покоління політиків, на політичне виховання суспільства. Головне сьогодні – не дати країні, що трохи підняла голову після революції, знову застрягти в болоті «оновленого кучмізму».
Джерело: Майдан
13
Коментарі
Тарас Токар
126.08.08, 11:00
Рекомендую цей матеріал до читання.
Він короткий, але змушує добряче задуматися - де і як ми з вами живемо.
анонім
226.08.08, 11:15
анонім
326.08.08, 11:25
От скажіть, а Кравчук і Кучма були кращими? Отож. Як це не гірко, а Ющенко поки є найкращим президентом за 17 років незалежності. Давайте краще подумаємо, як наступного разу обрати кращого.
Тарас Токар
426.08.08, 11:29Відповідь на 2 від анонім
А що Ви знаєте про цього автора?
Тарас Токар
526.08.08, 11:30Відповідь на 3 від анонім
Кравчук=Кучма=Ющенко
кращих чи гірших серед них немає
Гість: Рабочий_чел
626.08.08, 11:31Відповідь на 3 від анонім
Ющенко - худший из презов, только ему удалось поставить страну на грань гражданского противостояния...
Гість: Рабочий_чел
726.08.08, 11:34Відповідь на 1 від Тарас Токар
"країні, що трохи підняла голову після революції,"
к сожалению голова после антиконституционного переворота не поднялась из грязи но глубоко погрузилась... таким ростом лицемерия, обмана и тотальной корруапции при кучме и не пахло...
Гість: Рабочий_чел
826.08.08, 11:35Відповідь на 2 від анонім
что предлагает олег_кв?
анонім
926.08.08, 11:37Відповідь на 4 від Тарас Токар
Автор явно чимось розчарований. Мабуть уявляв собі, що після помаранчевої революції настане Рай.
Тарас Токар
1026.08.08, 11:38Відповідь на 8 від Гість: Рабочий_чел
і мені цікаво