Потрібна перемога Порошенка у 1 турі

Передвиборні кампанії кандидатів у президенти схожі між собою. Вони — популістські. Так вважає політтехнолог 48-річний Сергій Гайдай:

—Петро Порошенко впевнений у перемозі. Його виборча кампанія пройшла до того, як офіційно стартувала. Заяви про необхідність мирного завершення Майдану, участь у революції, робота "5 каналу", зустрічі із закордонними представниками зробили значно більше, ніж та реклама, що зараз бачимо. На Петра Олексійовича працює позиціонування, яке склалося за часи революції.

Тимошенко не вдається до прямої реклами, але й недостатньо активна. Від неї очікували більшого. Проти Юлії Володимирівни працюють плітки про домовленості з Путіним зірвати президентські вибори.

Новий глава країни буде обмежений у повноваженнях, бо повернулися до Конституції 2004-го. Якщо комусь закортить знову жити за Основним Законом 1996 року, це буде небезпечна гра. Саме узурпація влади Януковичем привела до революції. Тимошенко й Порошенко мають це усвідомлювати.

Яка ймовірність того, що вибори 25 травня не відбудуться?

—Здається, ніби зараз усе затихло. Але російські війська не відведені від наших кордонів. Україна кишить їхніми розвідниками. Путін не зацікавлений у виборах, бо слабка Україна без легітимного керівництва — ідеальний об'єкт для маніпуляцій.

Україна може убезпечити себе від зриву виборів?

—Антитерористична операція була ­зірвана і не проводилася. Треба нарешті ­почати її.

За яких умов результати виборів можуть не визнати?

—Через ситуацію в Криму змінили законодавство. Раніше була норма: якщо на 10 відсотках дільниць результати визнані недійсними, то вибори не відбулися. Зараз її прибрали. Нехай проголосує тільки Київська область, усе одно буде законний президент. Є ймовірність, що у Західній Україні участь у виборах візьмуть 80 відсотків жителів, у Східній — 20. Хоча там зараз не визнають владу. Цю ситуацію треба вирішувати не виборами. Потрібно вводити спеціальний режим правління на довгостроковий період — для поновлення економіки та зачистки країни від сепаратизму. Але у нинішнього політичного класу волі на це немає. Надія на прихід до влади нових еліт. Однак на це потрібен час.