хочу сюди!
 

Марина

45 років, діва, познайомиться з хлопцем у віці 37-49 років

Надійка

                                               Надійка                                                                                                                     (продовження 3)                                                                      - Не має любові.  Моя  любов залишилася на  двадцятому кілометрі  від цього місця,  у вигляді  вінка із неживих квітів і чорної стрічки,  -  в  очах  жінки появися  смуток  і    одинока сльоза спроквола  поповзла по її  обличчю. Жінка  здійняла її  красивим пальчиком  і  тихо  продовжила. – Я вже майже не плачу. Все виплакала  за  п’ять років,  що проминули  від дня смерті  мого чоловіка.   

- Прийміть мої щирі співчуття,  - промовив чоловік. – А що сталось?

    - Ми потрапили в жахливу автомобільну  катастрофу. Чоловік загинув одразу  ж, 

а  я  з Надійкою залишились  живими.  Хотіла накласти на себе руки. Якби не Надійка, я б мабуть так і зробила,  та живу… Заради неї. На цілім світі,  у нас більше нікого не має. Коли вона народилась, то чоловік одразу ж назвав її Надійкою. Він  казав: «В мене є велика Віра,  тож не хай ще буде з нами маленька Надійка, яка згодом виросте в велику  Надію. А любов ми вже маємо між собою.»

    Жінка замовкла. -         Вибачте, що потривожив ваші тяжкі спогади,  -  перервав мовчанку  чоловік. -  Я подумав: «Які ми близькі від смерті. Один крок, одна секунда можуть відділяти нас від неї. Але  яке воно,  життя,  непередбачливе,  -  задумано  продовжив  він. – В мене не було віри, навіть малесенької надійки   не  було.  Я теж був за крок від смерті. Та  в останні секунди перед моїми  очима, серед хвиль, виринула  ваша Надійка.  Вона тонула.  Я звичайно не міг цього допустити. Та тепер слухаючи вас зрозумів, що  врятував не тільки вашу донечку,  а  врятував і свою маленьку надію.  Тепер в мене появилась велика надія. Надія, що варто  жити.  А ви, Віра, як носій такого прекрасного імені, - чоловік  з  захопленням  поглянув на неї,  - повірте,  я зроблю все щоб  з ваших очей пропав смуток,  -  він на  мить затнувся,   -   і  повернулась втрачена  любов...

 

2

Останні статті

Коментарі