-О мудрецю!-промовив учень.-Поясни мені, будь ласка, мій сон. Широкою дорогою, весело спілкуючись, прямують літери різного розміру. Одні такі великі, як надута повітряна куля, а інші менші. Інколи поряд з дорогою по ледь помітній стежині шмигають, взявшись за руки, пари різних літер. Вони невеликі порівняно з тими, що прямують по дорозі і вміщаються на цій стежинці. Їх дуже мало, цих пар. Великі літери позирають на них спогорда і з презирством, але ті не звертають на те уваги. Всі літери...

Читати далі...

[Приєднана картинка].Захотела машина сама без водителя ездить.Взяла - да поехала!Где захочет, проедет, что надумает - сделает. Не жизнь - одно удовольствие!Только вдруг видит она - впереди пропасть. Такая, что упади в нее - колес не соберешь!Ей бы на тормоз нажать, да разве без водителя это сделаешь?Вспомнила машина про водителя и как загудит, что есть мочи!Услышал это водитель, догнал своевольную машину, заскочил в кабину и затормозил перед самой пропастью.А если бы не успел?..-Автор притчи...

Читати далі...

Якось батько однієї родини, як і щодень, прийшов із роботи. Із серйозним виглядом лиця він сів за свій робочий стіл і взявся за якісь паперові справи. Маленький синочок, побачивши, що його татусь сидить сам-один у кімнаті, каже мамі: -Я піду до татка, йому напевно самому сумно. -Дай таткові спокій! Хіба не бачиш, скільки в нього роботи? Та син все одно увійшов у батькову кімнату, тихо прочинивши двері. Став тихенько обабіч і якийсь час спостерігав, як тато зосереджено щось занотовував у...

Читати далі...

[Приєднана картинка].Идет жалость по свету.Тросточкой дорогу ощупывает. Кого встретит - милостыню просит. И благодарит всех подряд: и тех, кто подал, и тех, кто мимо прошел. Причем, последних - особенно, желая им земных благ и Вечного спасения.Люди думают, что она - слепая.А жалость всё видит.Просто ей всех жалко.И особенно тех, кто вообще ничего не подал ей...-Автор притчи: Монах Варнава (Евгений Санин)

На нещодавно відремонтованій лавці під розпуклою тополею, сховавшись у затишній тіні біля входу до під'їзду, сиділа добра бабуся. Сьогодні їй цілісінький день дзвонили онуки-вона їх дуже любила і свого часу тішила чаєм і пригощала цукерками. Учора приїжджали діти, щоб подякувати їй. Сусідка померла-більше ворогів в неї не було, тільки друзі. І п'ять кішок-їй особливо подобалися ці смугасті створіння. Завтра вона помре. Вона вже знає про це, взагалі останнім часом часто думає про смерть, бо ж ...

Читати далі...

[Приєднана картинка].Пришло празднословие в гости к молчанию.И - ну без умолку говорить: о том, о сем... о сем, о том...А молчание молчит. Только глаза слезами наполняются.Не выдержало празднословие и говорит:- Я тебя веселю-веселю, а ты все грустнее становишься. И вообще, почему ты молчишь?- Я не молчу, - отвечает молчание. - Я считаю! Вот ты с того момента, как пришло, уже 2253 слова сказало. И все ни о чем!- Сколько? - не поверило празднословие.-2253... точнее - уже 2254! - поправилось...

Читати далі...

Одного разу юнак зустрів у місті чудову дівчину, що продавала квіти, і відразу ж закохався в неї. Він усміхнувся до неї, і вона також відповіла йому посмішкою, а опісля пішла, подарувавши квітку. Дізнавшись її ім'я, юнак послав їй записку, сподіваючись на зустріч. Минали дні, а відповіді не надходило. Всі його думки були звернені до коханої, щохвилини перед його очима поставав її образ. Юнак був настільки схвильований, що цілковито втратив спокій і більше не міг молитися. Опісля його охопив...

Читати далі...

[Приєднана картинка].Встретил носорог впервые верблюда и позавидовал:- У него два горба, а у меня – только один рог…И сделал себе два рога!Увидел это верблюд и сплюнул от отвращения.И правильно сделал.Ведь любое естественное уродство лишь на вид некрасиво. Тогда как искусственная красота – всегда незримо уродлива!

Три приятелі мріяли про щастя, кожен про своє. Але вони уявляли його по-різному. Перший думав, що щастя-це багатство, другому щастям видався талант, третій вважав, що щастя-це сім'я. Минув час. Перед смертною годиною зібралися друзі, щоб підсумувати своє життя. Перший приятель зізнався, що здобув багатство, але щастя не відчув. І помирає скнарою і людиноненависником. Інший друг розповів, що знайшов свій талант, але щастя до нього не прийшло, і він іде з життя, змучений самотністю. І тільки...

Читати далі...

[Приєднана картинка].Был у гнева сын. Звали его - зло. Такой, что ему самому было с ним трудно. И решил он его женить на какой-нибудь добродетели.Глядишь, немного смягчится, и ему на старости легче с ним будет! Похитил он радость и женил на ней свое зло.Только недолгим был тот брак поневоле. Но осталось от него дитя - злорадство.Да и правда, не йожет быть ничего общего у добра со злом. А если вдруг и случится, то добра от него не жди!.Автор притчи: Монах Варнава (Евгений Санин)