Вид:
краткий
полный

Гурт "28"

Хто такі хозари і звідки вони взялися в Україні

  • 17.10.13, 09:53

Генетично хозари були тюрками, вихідцями з берегів Амуру. Розумієте тепер, чому Сталін утворив Єврейську автономну область у Хабаровському краї? Але то не чисті тюрки. На східних берегах Чорного моря жив народ ашкеназів (їх родоначальник — онук Яфета), високих на зріст, рудоволосих, білошкірих. Хозари — змішання тюрків з ашкеназами. Ця «суміш» ї стала іудаїстською за духом, тобто вона прийняла іудейську віру. Я вже говорив, що мати Мойсея (його справжнє ім'я Хозарсиф) була родом із племені ашкеназів. Тепер дух Хозарсифа-Мойсея вселився в «тіло» свого народу і через нього — в хозарів. І відбулося це на українських землях.

Хозари-їудаїсти заволоділи Києвом, майже усією територією сучасної України і поширили свій вплив до Новгорода. Киш став духовною столицею не лише хозарів-ашкеназів, але й усього іудейського світу. Єрусалим у цей час втратив роль духовної столиці іудеїв, а їх святиня — храм — стояв у руїнах. З Палестини, з берегів Середземного моря, з Іспанії, інших країн Європи й Азії сюди, до Києва, ринули іудаїстські рабини, книжники, вчені, левіти. Тут виникли скінії, духовні школи, центри єврейського книжництва, гаонат [Єврейська духовна академія] тощо. Вплив іудеїв у Києві був настільки сильним, що й досі існує версія про заснування цього священного для всього слов'янського світу міста євреями. Це не так, але вони дали поштовх розвитку Києва. Тут і розпочали руські князі Олег і Святослав боротьбу з хозарами — боротьбу за Київ, проти іудейського засилля на Русі. Якби не Олег ї Святослав (останній зруйнував навіть столицю хозарів Білу Вежу), у Києві був би збудований іудейський головний храм — копія знищеного єрусалимського. Його хотіли будувати на місці, трохи вищому від «стану Рами», де нині готель «Україна» (колишня «Москва»).

1016 року іудеїв-хозарів вигнали з Києва. Після загибелі Хозарського каганату їх витіснили на захід, на землі сучасних Польщі, Угорщини, Німеччини, країн Балтії (саме тут, включаючи й Україну, донедавна проживало 3/4 усіх іудеїв світу).

Таким чином, Сим увійшов у намети Яфета з Припонтиди. Проте генетично це не той, не біблійний, Сим, не палестинський. Це ашкенази — змішання тюрків із яфетичними ашкеназами з дуже невеликою домішкою ізраїльської крові, але запеклими» іудаїстами. Всі європейські, американські й російські верховоди й діячі «недавнього» минулого (ХІХ—XX ст.) — Ротшильди, Робесп'єри, Талейрани, Дізраелі, Моргани, Дюпони, вожді сіонізму (помірні й екетремістські), Вітте, Леніни, Троцькі, Свердлови», Сталіни, Берії, Кіссинджери, правителі сучасного Ізраїлю і т. п. — уст нащадки хозарів, їх предки вийшли із земель України. Вони, так звані східні євреї, — могутній історичний фактор. А ті, «справжні» нащадки Авраама з Палестини, так звані західні євреї («сефарди»), в основному вирощують виноград і пасуть овець на берегах Середземного моря.

http://lib.rus.ec/b/195641/read#t88

харьковский бэтмен

Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства

  • 16.10.13, 22:35


....

Я довго вагався: чи давати розповідь Гуру в тій частині, де йдеться про найнеймовірніше — характеристику Місяця як штучного об'єкта? Чи не підірву я довіри читача? Але, по-перше, цей момент розповіді логічно необхідний, по-друге, в наступні роки я знаходив та ще й досі знаходжу підтвердження почутого від Самдена в працях багатьох дослідників.

— Ми живемо в підмісячному світі у повному розумінні цього слова. Хто з цим не згодний, той мало що розуміє в земній історії і в творенні життя, — так розпочав Гуру.

— За християнським Ученням, як відомо, світ створений Богом близько 8 тисяч років тому, точніше 5508 року до н. е. Літочислення у Візантії, в Київській, а пізніше в допетрівській Русі велося саме з цієї дати. Що вона означає? Чисту вигадку, безпросвітну дурість наших предків (над якими знущались атеїсти всіх часів, хизуючись школярською ерудицією) чи щось серйозніше? Щоб відповісти на це запитання, потрібно знати факти, відсутні у загальноприйнятих курсах історії.

11 542 року до н. е. — фатального в історії Землі — трапилась велика катастрофа. Саме вона описана Платоном. Стихія «в один день і одну тяжку ніч» згубила останній оплот Атлантиди — архіпелаг Посейдонію. Загинула значна частина людства. Більшої з тих часів не було.

Ця дата відбита в легендах і календарях багатьох народів. З неї починали свою історію стародавні єгиптяни, ассирійці, доколумбові народи Америки, протоіндійці доарійської епохи. Так, давньоєгипетський сонячний цикл нараховував 1460 років (період Сотіс). Один із цих циклів завершився 1322 року до н. е. Якщо відрахувати від нього сім циклів назад, виходить 11542-й рік — рік катастрофи. Давньоассирійський календар складався з місячних циклів — по 1805 років кожний. Кінець одного з них припадає на 712 рік до н. е. Якщо відкинути від нього шість циклів назад, знову виходить 11542-й рік. У майя календарна ера розпочиналась 3373 року до н. е., а календарний цикл тривав 2760 років. Три цикли назад дають 11543-й рік (різниця в один рік пояснюється зсувом початку року). І так далі. Такі збіги не можуть бути випадковими.

Катастрофу вже не піддають сумніву (твердження деяких неосвічених істориків не беремо до уваги), сперечаються про її причини [Під впливом розповіді Гуру я поїхав на наукову конференцію з проблем катастрофи, яка проводилась 1971 року в Бюракані. Пам'ятаю виступи В. Амбарцумяна і В. Шкловського, шо вразили всіх. Визнаючи катастрофу як факт, сперечались лише про її причини. Одні стверджували, що Земля зіткнулася з якимось небесним тілом, інші — шо вона «захопила» Місяць, треті — що це був спалах вулканічної діяльності]. А причина була ось у чому. Того року наша планета отримала супутник — четвертий числом Місяць. Попередній припинив своє існування близько 20 тисяч років тому, після чого почалося велике зледеніння, а панівна на Землі третя раса (раса атлантів) вступила в кінцеву стадію своєї історії. Залишився тільки архіпелаг Посейдонія.

Третій супутник падав повільно, понад три тисячі років. Спочатку він розколовся на чотири шматки, які проносилися на відстані 30–40 тисяч кілометрів від Землі. Утворився гігантський шлейф, який, знижуючись, дедалі більше затуляв небо. Потім місячна маса, що падала, почала розжарюватись від опору атмосфери. Води океану «стягувались'' до екватора гід впливом місячного тяжіння, що посилювалося, затоплюючи землю. Потоп розгортався вздовж екватора у вигляді «гребеня». Розпочався процес горотворення.

У найдавнішому з відомих текстів — книзі «Дзен» — про це сказано: «Вода-матір, велике море, заридала. Вона піднялася, вона зникла в Місяці, який підняв, який породив її…

Коли люди були знищені потопом, земля-матір залишилась спустошеною; вона прохала висушити її» [Блаватская Е. П. Тайная доктрина. — Смоленск, 1993.—Т. 2.—С. 86–87].

Жахлива картина. Більшість людства загинула. Біблійний потоп, коли врятувалася лише родина Ноя та по одній парі «кожної тварі», — саме ця катастрофа.

Тут я іронічно запитав Гуру:

— Що ж то за жорстоке бомбардування Землі Місяцем? Недбалість небесних деміургів чи вони свідомо вирішили знищити людство? Як можна в усе це повірити?

http://os1.i.ua/3/7/11426457_557aa173.jpg

http://os1.i.ua/3/1/11426480_8d8e592a.jpg

Проханов про хозарську складову політики Кремля

  • 10.10.13, 09:39




За цю замітку мене видалено зі співтовариства ВАРТА

Одне фото...


http://photo..ua/user/991126/114660/8973007/#advA_advC_8973007_15531668. ...Жук відзначав, що Успенський собор було зруйновано саме тоді, коли мало розпочатися врочисте богослужіння у присутності високопоставленого командування вермахту, про що напередодні по місту ходили чутки. За свідченнями київського міського голови в 1942–1943 рр.Л.Форостівського, у перших числах листопада 1941 р. радянські підпільники розповсюдили в місті листівки з погрозами щодо висадження в повітря лаври, одну з яких він особисто зняв на Сінному базарі та передав до міської управи її голові В.Багазію, а той, своєю чергою – окупаційній військовій адміністрації. Проте заходів не було вжито, і собор загинув. Л.Форостівський стверджував, що у храмі мала відбутися велика відправа на честь звільнення Києва від більшовиків, і з цим пов’язував появу згаданих листівок... http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:BAQ1KbKedS4J:histans.com/JournALL/journal/2011/6/9.pdf+&cd=1&hl=ru&ct=clnkhttp://chtyvo.org.ua/authors/Forostivskyi_Leontii/Kyiv_pid_vorozhymy_okupatsiamy/ В. Багазій очолював київську міську управу від 29 жовтня 1941 р. до 19 лютого 1942 р. Він – український патріот, націоналіст, став жертвою гітлерівського окупаційного режиму, його прах разом з тисячами жертв режиму покоїться в Бабиному Яру.http://kmoun.info/news/view/612.html