О сообществе

всіляке сприяння захисту народу і теренів України від зовнішніх загарбників і внутрішньої зради
Вид:
краткий
полный

Захистимо Україну

«Мальчікі»

  • 20.06.18, 21:51
Сич і Пікассо, провалюючись майже по коліна в сніг йшли до магазину. Магазин був недалеко від їх «бази», як вони її називали, а насправді великої хати з шістьма кімнатами, кухнею, душем, туалетом, підсобними приміщеннями, льохами, подвір’ям та гаражем. Хата так би мовити «безхозна». Господарі її покинули. Зі слів сусідів чи то втекли до Расєї, чи то в «денеер», оскільки активно співпрацювали з терористами та боялись розправи українських військ. Які ж ми для них раптом страшні та рогаті стали, так ніби й не жили ніколи в одній країні, на одній землі. Пропаганда – дуже страшна річ, точніше – дуже страшна зброя. Гірша та жахливіша за хімічну чи ядерну. Від неї важче сховатися, від неї важче втекти, перед нею важче встояти… 
Так і стала ця хата і штабом і казармою і складом «каратєлєй». Це було місце розташування їх підрозділу, їх ОТГ (оперативно-тактичної групи). Отут вони всі й жили, звідси виїжджали на службу на передову, до якої було два кілометри, сюди приїжджали відпочивати. Військової мовою це називається – база підскоку. 
Невеличке таке собі село під Маріуполем, впритул до «нуля». За ним вже передові позиції, на яких вони й несли службу. Три-чотири дні – на позиціях, два-три – відпочинок на базі. Отака служба, отака оборона, отака війна. У 14-му році тут були сєпари, наші вибили їх звідси. Хтось із місцевих жителів вітав повернення української влади, хтось зовсім не вітав, але принаймні вголос ніхто невдоволення не висловлював. Проте й допомагати чимось (чи продуктами, чи по господарству) ніхто особливо не рвався. Таке собі вимушене співіснування своїх серед чужих, чи чужих серед своїх.
Продуктів, одягу, спорядження вистачало. Забезпечення зараз не те, що на початку війни, все набагато краще, та й волонтери нікуди не поділись – регулярно прилітають, мов небесні ангели з Божими дарами. Єдине з чим тут проблема, це з водою. Вода нікудишня, воду з водопроводу пити не можна – поруч Азовське море, і вся вода солонувата. Навіть митися нею теж якось не зовсім комфортно, але що поробиш, добре, що хоч взагалі є де помитися. А от питну воду або привозили служби матеріально-технічного забезпечення, або доводилося купувати самим. Так, так, саме купувати. Місцеві її також купували цілими десятилітровими баклагами. Вона, власне, й продавалась у тому самому місцевому магазинчику. Дуже навіть недорого. Тому, коли вода закінчувалась, а свої ще не підвезли необхідно було йти за нею у той магазинчик.
Бійці нарешті добрели до пункту призначення. У магазині нікого не було. Продавщиня, огрядна тітка років п’ятидесяти-п’ятидесяти п’яти моментально натягнула на обличчя широку посмішку та голосно-пискляво заторохкотіла:
Ой, ви прішлі. Как харашо, а то на уліце холадно, нікто с дома лішній раз нє хочєт нос висовивать, скучна ведь так сідєть, а тут ви… Вам сігарєт ілі вадічкі?
Добрий день. Нам води, чотири баклаги.
Січяс, січяс, – і тітка кинулась у підсобку по воду. 
Ой, а в падсобкє уже нєту. Ну нічєво, січяс с кулєра нальйом.
Кулер стояв прямо перед прилавком. Продавщиця витягнула звідкись баклаги і понесла до кулера. Напевно у неї того непогожого морозного дня був піднесений настрій, чи, можливо, вона сама його піднесла чимось гаряченьким з градусами, але рот у тітки не закривався.
Спочатку вона говорила про погану воду в селі і тільки єдино-хорошу у її магазині, потім про поганих односельців, які дають їй ну дуже сміхотливу виручку, потім почала хвалити нас, тобто хороших українських військових, які приносять їй гарну виручку. Зрештою, мова дійшла знову до погоди.
Ой, холадна, ой мароз. Как же в такой холад в акопах сідєть. Мальчікі мьорзнут. Мьорзнут, бєдниє. Ох, жалка мальчікав.
Потім раптово замовкла, поглянула на Сича з Пікассо, театрально закотила очі, сплеснула руками й продовжила.
– Да і ви мьорзнітє, да і вас тоже жалка…
Хлопці мовчки стояли й дивились на неї. Напевно, у тих поглядах було щось важезне й суворе, бо тітка закрила рота й зосередила всю свою увагу на наливанні води. Ніхто не промовляв ні слова. Так би воно й продовжувалось і далі, як раптом за вікном пролунав потужний вибух. Тітка незграбно розпласталась на підлозі, закривши голову руками. Баклага впала та веселою цівочкою заливалась прямо під продавщиню, у прямому сенсі, підмочуючи тій всю її репутацію. Пролунав ще один вибух, потім ще. Бійці по слуху почули звуки прильотів та зрозуміли, що міни падають перед селом, до села не долітають, до цього магазину теж, хоча виглядає так нібито падає дійсно поряд, ну майже під вікном, але… Досвід вказав їм, що це не так, справжньої небезпеки ще нема.
Ой, а што же ета? – нарешті отямилась тітка.
А це ваші «мальчікі» вам привіт передали. Бувайте здорові, – поклавши гроші на прилавок, хлопці взяли свої баклаги та вийшли з магазину.

Суд у Донецькій області відпустив російського снайпера «ДНР»

  • 15.06.18, 23:38

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області звільнив з-під варти громадянина Росії Ігоря Кімаковського, якого у червні 2015 року затримали на блокпосту в Березовому на Донеччині зі зброєю та посвідченням снайпера самоназваної «ДНР», йдеться в ухвалі суду.

Відповідне рішення суд прийняв ще у травні, однак в рішенні суду не вказано імені чоловіка. Проте у п’ятницю, 15 червня, «Громадське ТБ» повідомило, що йдеться саме про Кімаковського.

За даними Служби безпеки України, під час затримання у росіянина знайшли пістолет Макарова з набоями та посвідчення снайпера самоназваної «ДНР», видане на інше ім’я, але з його фото. Кімаковського звинувачують у створенні терористичної організації, веденні агресивної війни та посяганні на територіальну цілісність України.

Суд встановив, що росіянин не планує переховуватися від слідства та зацікавлений у виправданні свого імені. Також у суді зазначили, що обвинувачений надав низку відповідей на запити, у яких «ДНР» не визнана на державному рівні терористичною організацією.

Крім того, суд врахував, що після звільнення з-під варти Кімаковський добровільно з’явився на судове засідання.

«Серед інших доводів, які об'єктивно мають свідчити про можливість звільнення його з під варти є наявність в нього міцних соціальних зв'язків з родиною, – матір'ю та братом, які є громадянами України та постійно проживають в Балті Одеської області», – йдеться в ухвалі.

Також суд звернув увагу на те, що обвинувачений має потребу в лікуванні від низки захворювань: хронічного панкреатиту, хронічного гастродуоденіту, вегето-судинної дистонії по змішаному типу, вертеброгенної люмбоішиалгії.

Раніше стало відомо, що РФ хоче повернути 14 своїх громадян, утримуваних в Україні. Серед них є Кімаковський.

На суді росіянин зазначив, що постачав на окуповані території «гуманітарну допомогу», відновлював інфраструктуру Дебальцевого, був радником «міського голови», встановлював зв'язок між «міністерством освіти ДНР» і навчальними закладами та взаємодіяв зі ЗМІ.

Кімаковський вважає, що ці дії "не підпадають під таку кваліфікацію як розв'язування агресивної війни і посягання на цілісність та недоторканність України".

За вчинення інкримінованих йому злочинів передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 8 до 15 років.

Рішення Красноармійського міськсуду не підлягає оскарженню.

Пам'ятник запорiзьким козакам

  • 24.04.18, 18:58
Світлина від Лілеї Івасик.

Пам'ятник запорiзьким козакам в столицi Австрi з написом:
"1683. Присвячується укранським козакам - захисникам Вiдня". В 1683 році пiд Вiднем вiдбулася битва, яка зупинила експансiю турецьких вiйськ в глиб Європи. Вирiшальну роль у нiй вiдiграли козацькi полки!!

З Новим роком!

  • 31.12.16, 22:21
Вітаю всіх друзів і однодумців  з Новим роком! 
Любові, здоров'я і мирного неба всім вам і вашим близьким. 

Методы кремлевской пропаганды

  • 01.10.16, 17:52

Я учился на журфаке МГУ, у нас была военная кафедра. В обстановке секретности нас учили боевой спецпропаганде — искусству сеять раздор в рядах противника с помощью дезинформации и манипуляции сознанием.

Страшное, доложу вам, дело. Без шуток.

Боевая, или «черная», пропаганда допускает любое искажение реальных фактов ради решения пропагандистских задач. Это эффективное оружие, используемое с единственной целью вышибания мозгов противнику.

Метод «гнилой селедки». Метод «перевернутой пирамиды». Метод «большой лжи». Принцип «40 на 60». Метод «абсолютной очевидности».

Все эти методы и техники вы тоже знаете. Просто не осознаете этого. Как вам и полагается.

Нас учили использовать техники боевой спецпропаганды против солдат армии противника. Сегодня они используются против мирного населения нашей собственной страны. Уже два года, читая российские газеты или просматривая телевизионные шоу, я с интересом отмечаю, что люди, координирующие в России вброс и интерпретацию новостей, явно учились по тому же учебнику, у того же бодрого полковника или его коллег.

Вот например метод «гнилой селедки». Работает так. Подбирается ложное обвинение. Важно, чтобы оно было максимально грязным и скандальным. Хорошо работает, например, мелкое воровство, или, скажем, растление детей, или убийство, желательно из жадности.

Цель «гнилой селедки» вовсе не в том, чтобы обвинение доказать. А в том, чтобы вызвать широкое, публичное обсуждение его… НЕсправедливости и НЕоправданности.

Человеческая психика устроена так, что, как только обвинение становится предметом публичного обсуждения, неизбежно возникают его «сторонники» и «противники», «знатоки» и «эксперты», оголтелые «обвинители» и ярые «защитники» обвиняемого.

Но вне зависимости от своих взглядов все участники дискуссии снова и снова произносят имя обвиняемого в связке с грязным и скандальным обвинением, втирая таким образом все больше «гнилой селедки» в его «одежду», пока наконец этот «запах» не начинает следовать за ним везде. А вопрос «убил-украл-совратил или все-таки нет» становится главным при упоминании его имени.

Или, например, метод «40 на 60», придуманный еще Геббельсом. Он заключается в создании СМИ, которые 60 процентов своей информации дают в интересах противника. Зато, заработав таким образом его доверие, оставшиеся 40 процентов используют для чрезвычайно эффективной, благодаря этому доверию, дезинформации. Во время Второй мировой войны существовала радиостанция, которую слушал антифашистский мир. Считалось, что она британская. И только после войны выяснилось, что на самом деле это была радиостанция Геббельса, работавшая по разработанному им принципу «40 на 60».

Очень эффективен метод «большой лжи», который немного похож на «гнилую селедку», но на самом деле работает иначе. Его суть заключается в том, чтобы с максимальной степенью уверенности предложить аудитории настолько глобальную и ужасную ложь, что практически невозможно поверить, что можно врать о таком.

Трюк здесь в том, что правильно скомпонованная и хорошо придуманная «большая ложь» вызывает у слушателя или зрителя глубокую эмоциональную травму, которая затем надолго определяет его взгляды вопреки любым доводам логики и рассудка.

Особенно хорошо работают в этом смысле ложные описания жестоких издевательств над детьми или женщинами.

Допустим, сообщение о распятом ребенке за счет глубокой эмоциональной травмы, которую оно вызывает, надолго определит взгляды получившего эту информацию человека, сколько бы его потом ни пытались переубедить, используя обычные логические доводы.

Но особенно почитал наш бодрый полковник метод «абсолютной очевидности», дающий хоть и не быстрый, но зато надежный результат.

Вместо того чтобы что-то доказывать, вы подаете то, в чем хотите убедить аудиторию, как нечто очевидное, само собой разумеющееся и потому безусловно поддерживаемое преобладающим большинством населения.

Несмотря на свою внешнюю простоту, этот метод невероятно эффективен, поскольку человеческая психика автоматически реагирует на мнение большинства, стремясь присоединиться к нему.

Важно только помнить, что большинство обязательно должно быть преобладающем, а его поддержка абсолютной и безусловной — в ином случае эффекта присоединения не возникает.

Однако если эти условия соблюдаются, то число сторонников «позиции большинства» начинает постепенно, но верно расти, а с течением времени увеличивается уже в геометрической прогрессии — в основном за счет представителей низких социальных слоев, которые наиболее подвержены «эффекту присоединения». Одним из классических способов поддержки метода «абсолютной очевидности» является, например, публикация результатов разного рода социологических опросов, демонстрирующих абсолютное общественное единство по тому или иному вопросу. Методики «черной» пропаганды, естественно, не требуют, чтобы эти отчеты имели хоть какое-то отношение к реальности.

Я могу продолжать. Учили нас вообще-то целый год, и список методов довольно велик. Важно, однако, не это. А вот что. Методы «черной» пропаганды воздействуют на аудиторию на уровне глубоких психологических механизмов таким образом, что последствия этого воздействия невозможно снять обычными логическими доводами. «Большая ложь» достигает этого эффекта с помощью эмоциональной травмы.

Метод очевидности — через «эффект присоединения». «Гнилая селедка» — за счет внедрения в сознание аудитории прямой ассоциации между объектом атаки и грязным, скандальным обвинением.

Проще говоря, боевая спецпропаганда превращает человека в зомби, который не только активно поддерживает внедренные в его сознание установки, но и агрессивно противостоит тем, кто придерживается иных взглядов или пытается его переубедить, пользуясь логическими доводами.

Иначе, собственно, и быть не может. Все методы боевой спецпропаганды объединяет единая цель. Она заключается в том, чтобы ослабить армию противника за счет внесения в ее ряды внутренней розни, взаимной ненависти и недоверия друг другу.

И сегодня эти методы применяются против нас самих. И результат, к которому они приводят, ровно тот, для достижения которого они и были созданы. Только взаимная ненависть и внутренняя рознь возникают не в армии противника, а в наших домах и семьях.

Просто выйдите на улицу и посмотрите, как изменилась страна за последние три года. Мне кажется, против собственного населения боевая спецпропаганда работает даже эффективнее, чем против солдат противника.

Наверное, потому, что в отличие от солдат противника мирное население не может себя защитить.

Владимир Яковлев

Вітаємо жінок ... :)

  • 24.09.16, 22:13
Пропоную в цей день - Віри, Надії, Любові і матері їх Софії - вітати усіх жінок і дівчат , ідея жіночого свята настільки виголошується цими іменами, що аж дивно, що ніхто раніше не запрпонував ...


30 вересня, якщо хто не в курсі ... :)
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
25
предыдущая
следующая