Вітаю благородних, мужніх і незламних їжаків з Днем Добровольця!

ОДА ЇЖАЧКУ, АБО ЦАР ЗВІРІВ

Я чув, що десь у Африці далекій
Тварюка є. На неї кажуть лев.
І звірі всі великі та маленькі,
Її вважають ніби королем.
Можливо, що у них там так і треба,
Та в нас – скажу без зайвих балачок – 
Володар і керманич лісу-степу – 
Безстрашний, благородний їжачок.
Хоча він зростом зовсім невеличкий,
Та вдачею зухвалий і стрімкий,
І дух його нескорено-величний,
Та розумом іскристий і меткий.
Щоденно, щовечірньо і щонічно
Із полчищами гаспидів і змій
Веде він принципово-люто вічний,
Священний і безкомпромісний бій.
Відважно проти нечисті всієї,
Супроти орд гадюк, мишей, щурів
Він бореться з метою однією – 
Добробут-щастя батьківських країв.
Його бояться рисі та лисиці,
Ведмеді, вепри, лосі і вовки,
Ніхто не хоче спробувать на пиці
Його могутню зброю – колючки.
І кожен звір – і сильний і слабенький:
Всеїдний, травоїдний та хижак – 
Дрижить, тремтить і труситься дрібненько
При імені прегрізному «їжак!»
Сміливий і надійний охоронець,
Невтомний захисник і вірний страж,
Від зла, пітьми, наруги оборонець,
Найкращий друг, спаситель добрий наш.
Не знаю, що у Африці тій дикій,
І хто у них там цар чи ватажок,
А в нашім лісі гетьман ясноликий – 
Хоробрий гордий мужній їжачок!