вірш
- 23.02.12, 20:42
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Я б віддав би все, що б нічого не мати,
Я б зробив би все, що б ніщо не робити,
Я б пізнав би усе, щиб нічого не знати,
Я б спочатку вмер,щоб потім вже жити.
Між водою, що стоїть і водою у річці,
Між снігом у горах і на моєму порозі,
Насправді нема ніякої різниці,
Насправду усе в одному потоці.
Полонений підняв очі на небо,
Полонений опустив ноги до долу,
Полонений пізнав свою потребу,
Полоненому давно пора додому.
Я б зробив би все, що б ніщо не робити,
Я б пізнав би усе, щиб нічого не знати,
Я б спочатку вмер,щоб потім вже жити.
Між водою, що стоїть і водою у річці,
Між снігом у горах і на моєму порозі,
Насправді нема ніякої різниці,
Насправду усе в одному потоці.
Полонений підняв очі на небо,
Полонений опустив ноги до долу,
Полонений пізнав свою потребу,
Полоненому давно пора додому.
3
Коментарі
Гість: митриус
123.02.12, 22:27
Экстремально. Суперски выиграл время
) 
udzen
223.02.12, 22:30Відповідь на 1 від Гість: митриус
Що виграв?
Гість: митриус
323.02.12, 22:37Відповідь на 2 від udzen
Понимание того, что написано в стихотворении освобождает автора от бесполезных раздумий и экономит время, что весьма радостно
udzen
423.02.12, 22:41Відповідь на 3 від Гість: митриус
Ну роздуми ніколи не бувають безплідними
А те, що Ви побачили радість - тішить...
lzefireto
524.02.12, 06:41
Полонений підняв очі на небо,
Полонений опустив ноги до долу,
Полонений пізнав свою потребу,
Полоненому давно пора додому.
хорошо когда ты полонений... замечательно)))