Пропалене серце від твоїх сигарет...

Ми  лежимо  на  просторому  дивані

Без  сигарет,  мартіні,  лимонаду,

Без  незрозумілих  слів,  моїх  вулканічних  емоцій,

І  твого  очікуваного  кохання…

Ти  належиш  іншій,  я  ж  нікому,

Мов  загублені  бермудські  кораблі,

Ми  не  можемо  причалити  до  єдиного  порту.

Адже  нічого  не  змінити…

У  глибинах  моєї  зрозумілої  любові

І  твоїх  прихованих  почуттів.

Останній  поцілунок,  ти  одягаєш  обручку,

Відлітаєш  у  даль,  до  своєї  «єдиної»,

Я  ж  залишаюсь…

На  просторому  дивані,

Зі  склянкою  лимонаду

І  пропаленим  серцем  

Від  твоїх  сигарет…