Крізь візерунки на віконному стеклі

Крізь візерунки на моєму склі

Я бачив промінь вогнено- рожевий

Крізь хмари, наче стебель навесні

Він пробивався, наче недотепа

Тихесенько, неначе молоде дитя

Торкаючись країв сивої хмари

Він побажання, він же почуття

Дмухнув в обличчя літнім жаром

Та колискову пісню заспівав

Неначе птах, неначе серенаду

Своїм теплом до серця він дістав

І ніби то надав пораду

Яке чудове лагідно любити

І ніжитись до сходу сонця навесні

Зрання прокинутись від смаку кави

І так всі ночі, так всі дні...