AD (Anno Domini)

Тепер не відцуратись... най - по вірі - 
Тебе так довго берегла в своєму спомині. 
Твій образ - це тавро на чистій шкірі, 
Ікона прОклята навічно з Анно Доміні. 

Душі моєї сповідь вже не сцілить 
(Та і нема в мені розкаяння у спомині), 
Вона, згвалтована, лиш ледве-ледве квилить: 
" Навіки прОкляті обидва з Анно Доміні". 

Не хочу власного я знищувати бога, 
Та розставлять хрести в єдинім спомині, 
Який не дасть мені забуть, що я убога, 
ПроклЯта грішниця навіки з Анно Доміні. 

О, навпаки! Тебе ще більше возвеличу, 
Та окрім тебе все зітру у власнім спомині. 
Як у святилищі в душІ розставлю свічі 
Під образАми проклятИми з Анно Доміні.



5

Коментарі

125.04.11, 17:26

Привет! Классный стих! Сложно нажать рассылку? Рискуешь остаться без внимания, баловница.

    225.04.11, 20:55Відповідь на 1 від Sol Y Mar

    Да, мне не хотелось особого внимания Я уже здесь стихи размещаю больше для того, чтобы всё было собрано в одном месте. А если бы кто и обратил внимание, то сразу напали бы на меня с претензиями, что я-де подрываю христианскую мораль, особенно в такой праздник.

      325.04.11, 21:27Відповідь на 2 від Cherry-Moon

      Понятно. Все потихоньку уходят.