мовчки
- 05.03.11, 16:17
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
І хочеться кричати без слів,
кричати, але мовчки,
Щоб не мати ворогів.
І зізнаватися, але лиш пошепки.
Бо постіль вже давно холодна,
бо на очах вже жодної сльози.
Бо любов давно голодна,
і пусті сумління терези.
У очах лиш відблиск грошей,
а от за душею лише пустка.
це розплата за пристрасть ночей,
це, як ніби у розуму відпустка.
І лише мовчки ти зможеш говорити,
бо на вустах твоїх кайдани.
Лише прикрість і тугу можеш створити,
бо в душі твоїй туман.
Хай тепер лоскоче тебе вітер,
а додому холод проводжає.
Бо тебе вже з пам"яті він стер
і чути про тебе не бажає.
Хай нелюбий пригортає,
хай же він тебе цілує,
бо, як він ніхто не знає
чого твоя любов вартує.
Мовчки ляжеш коло нього,
мовчки станеш обіймати,
хоч і розумієш, що не матимеш отого,
що колись змогла продати.
Ти зізнатись хочеш, хочеш закричати,
ти кохати знову хочеш,
але сама винна, й мусиш мовчати.
Та в душі ти всеодно кричиш,
наче божевільна ти голосиш.
Та ніхто не почує - ти мовчиш,
і все тому ж некохоному себе підносиш.
4
Коментарі
Гість: Jaguar_65
15.03.11, 17:00
Крик душі
Netali2010
25.03.11, 17:09
ага. і таке буває. ( але вірш не про мене)
Гість: Jaguar_65
35.03.11, 19:25Відповідь на 2 від Netali2010
Це заспокоює