Війна без права забуття!

                                               Присвячую своєму дідусю

    Ти колихав мене в колисці немовлям,

Розповідаючи про те минуле,

Що так тривожило твоє життя,

Й одвічно буде незабуте.

Ми слухали всі залюбки,

Сідаючи навколо тебе.

Розповідав ти про страшні війни роки,

Про ворогів – катів, про друзів і про себе.

Вже прилетіли журавлі,

Що так любив ти зустрічати.

І над могилою «Курли!»

Як завжди мало прозвучати.

Реліквією стали нагороди,

Твоїх юнацьких років здобуття.

Залишив добрий слід своєму роду,

На вічну пам’ять і життя!