Нескорений

Піднявши погляд свій з пітьми,
Де кольори життя чужі,
Дякую Богу і собі
За неспалимість у душі.

Як би не йшло моє життя,
Я не здавався й не кричав,
І від падінь і побиття
Голову свю не схиляв.

І біль, і крах, і горе, й гнів,
Пута і тіні тьми страху,
Боязнь від плину моїх днів -
Я все нескореним пройду!

Яким не є тернистим шлях
І сильним часу ураган,
Доля моя в моїх руках -
Своїй душі я капітан!