Болить за тебе серце,Україно...

Чому все так?Питання риторичне...

За що боролись?І чого ми досягли?

Невже безглуздо й зовсім непотрібно

Життя своє віддали наші прадіди й діди?

                                       Ну де ж іще у світі є така країна?

                                       Родючі землі і вишневії сади.

                                       Чому ж оцю красу так безсердечно                                       

                                       Плюндрують,розривають на шматки?!

Не наше гасло:"Розділяй і властвуй!" 

Чому ж так сліпо ми за ним пішли?

Ніхто за нас не буде долю нашу обирати,

І перед нами зараз-тільки два шляхи.

                                            Шлях перший-це прийняти чорне гасло,

                                            І душі свої загубити назавжди.

                                            Невже не розумієте,шановні депутати,

                                            Що не встоїть ніщо,розділене в собі?!

А другий шлях-вузька стежина,

Потрібно лиш зажерливість свою перемогти.

І задля спільної мети нарешті руки нам з"єднати 

І світлою дорогою в майбутнє нам піти.

                                              Болить за тебе серце,Україно...

                                              Назад шляху нема,вперед немає сили йти,

                                              На Бога лиш надія в нас єдина.

                                              Бо тільки з ним ми зможемо перемогти!