хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

я оголошую війну

Чомусь ні радість, ні печаль
Не йдуть у хвору душу.
І очі - лід. І нерви - сталь.
Все витримати мушу!
Іду "на ви"! Й мої слова -
Гартовані, мов криця.
Геть з серця сонячні дива!
Мені ніщо не сниться!
Затерла ніч, затерла день
В єдиний колір - чорний...
Всі жмутки віршів і пісень
В тугий сувій загорну -
І кину геть, в глуху пітьму,
В глибоку чорну яму...
Я оголошую війну -
Ось від сьогодні прямо! -
Своїй душі, своїм очам,
І жестам, й рухам, й слову.
Ударить болем по рукам
ПисАння нездорове!
Замружитись - й перехрестить
Усе своє минуле.
Нехай згорить, в вогні згорить...
Я все...усе! - забула.
5

Коментарі

Гість: Jaguar_65

125.08.09, 12:53

Сильні слова. Сподобались. Що надихнуло?

    225.08.09, 13:02Відповідь на 1 від Гість: Jaguar_65

    цей вірш написаний давно, а відчуття ті пам'ятаю й дотепер... біль душі набирає тієї напруги, коли його відчуваєш фізично, і те, що було розрадою - моя поезія - стало ненависним і безглуздим. Це - Бій із Собою... думаю, це знайомо багатьом, і, особливо, - поетам ))

      325.08.09, 13:27

        425.08.09, 15:02Відповідь на 3 від Voloszka

        спасибі!