Георг Тракль "Ода до Ночі" (пер. німецької- мій, майже закінчен)

Ти -як вино, до жили кров,

тебе проллю у файном танці.

Неси мій жаль на фіялковій таці,

Ти- тяжка Ніч, це -твій урок.

.

Я- арфа біля ніг твоїх.

Зіграй на смерть мою востаннє,

из серця вирви ніч туманну,

навічно пам"ять отруї.

------------4----------------------------

Тиша, тиша, глибина!

Чесні дзвони замовкають.

Ти є матір мого сна,

спокій твій мене вбиває.

.

Затуляєш мОї рани,

ті, що скоро розійдуться....

Прохолодними руками...

Ти підеш- я не діждуся.

______________7___________

Моє мовчання зазвучить!

Вигнанця з Саду  тихий зойк

чи стане міцною струной?

Лишись без імені, мовчи...

.

Рости без примх з нутра мого.

Невдалий дзвоне, не звучить.

Нещасний шлюб не розлучить.

Ти- мак із забуття мого.

_________________8___________

Квіти гинучі в грунті чував ,

і джерел потопаючих стогін.

Дзвін надвечір для мене співав.

Ніч стрічала, замислена, вбога...

.

День  у серце острогу загнав

потойбічним промінчастим вОгнем.

_____________9_____________

Я був захоплен тишею, мовчав

як серед буйства мертва пляма...

Пішов був геть із Дома Дня,

у Ніч подався.

.

Відтак у серці оселилась тиш,

холола.

А Ніч сміялась. Чорнії шипи

кололи.

_______________________________________

переклав не все. зараз немає часу доробити------------прим.перекл.