***Твоє обличчя...

Твоє обличчя тане на стіні

Неначе ніжні зорі на світанні,

І твої очі в серця глибині

Мене зігріють променем кохання.

Минула мить, сповита теплим сяйвом,

Минула мить, і холод на стіні,

Та сміх і сонце знов до тебе зайдуть,

І прийдеш знов до мене уві сні.

І де  б не йшла я, де, які дороги

Мене вели й вестимуть в цім житті

Крізь сміх і сльози, крізь усі тривоги

Скрізь сяють очі - ті, що уві сні.

т.е.с.