міхай емінеску, "казкова королівна" , пер. з рум.-мій

місяць хмари білі родить,

сиві, сяючі, сріблясті,

горне їх понад водою,

розтагає над полями.

крушить мережу туманну,

квіток гурт на вечорницях,

додає в мониста ночі,

ниже зерна самоцвітів.

біля берега, де збгався

шар туману в тінь тендітну,

хвиля хвилю колисає,

заблукали глоби світла.

відхиляючи очерет,

дівка щирого від серця

розпускає красні рожі

в зачарованім озерці.

аби спогад підживити

над водою клякне-стоїть,

бо заклятим здавна став є

словом Середи Святої.

рожі дівка розкидає

тіням милого на спомин,

заворожені троянди

словом П"ятниці святої.

дивиться... русяву косу

місяць сяйвом дивним мітить-

и леготять в блакитних очах

всі легенди сього світу.

_________________________________________________

російський переклад знов таки в.кожевнікова- в БВЛ.