Арчибальд Кронін. Ключи від царства
- 03.07.13, 13:46
- Читательский дневник
Прочитавши "Замок Броуді" в мене не виникло ніяких емоцій, окрім відчуття згаєного часу. Але зараз на свій страх і ризик вирішила прочитати "Ключи від царства". Знаєте, таке враження, що це писали дві різні людини. Я оцінила це як небо і земля. Небо - "Ключи від царства".
Історія про католицького священика, який присвятив себе служінню. Не пафосно і брехливо, ховаючи свої сумніви і реальні погляди, а відчайдушно правдиво, насамперед перед Богом і собою.
Книга вразила! Можливо тому, що як католичка маю багато спільних "думок" з тим священником, який не боїться казати:
"Бог судит нас не только по тому, во что мы верим, но и по тому, что мы делаем"
"А как вы определяете христианина? Если он один из семи дней он идет в церковь, а остальные шесть лжет, клевещет, обманывает своих близких?"
Я знайома з хлопцями, які обрали собі стежину служіння, вони не фанатики, а звичайні хлопці, які дуже подібні до головного героя.
Книга надихає, бо якщо людині випадає стільки випробувань, а він не перестає вірити і має надію на краще, то мені часто було соромно за свій гріх втрати надії при найменших невдачах.
"Ад - это то состояние, когда человек перестает надеяться"
0
Коментарі