Не що давно  спілкувався з деякими людьми на цьому сайті, темрява в  їхніх душах мене вразила, і в мене залишися не приємний осад.Проте віра на краще, через короткий проміжок  часу повністю загладила цей негатив.Ми всі зараз переживаємо нелегкі часи, і в багатьох людей виникають серйозні складнощі, власне я хотів би поділитися  досвідом, як тримати позитивний настрій, та вірити в краще.Почну з того, що темряви не має, а є відсутність світла, нам також не холодно, є просто відсутність тепла, саме тому ми повинні вірити, що світло з'явиться,  також ми повинні створювати теплоту своїм рідним та близьким, а якщо це буде робити кожен, то можливо стане тепліше  всім. Я думаю, що мої думки  добре пояснять оці дві притчі, бо писака з мене не важний.

Притча перша.

Професор в університеті поставив своїм студентам таке питання:

- Усе, що існує, створено Богом? Один студент сміливо відповів: - Так, створено Богом. - Бог створив усе? - запитав професор. - Так, сер, - відповів студент. Професор запитав: - Якщо Бог створив усе, значить Бог створив зло, раз воно існує. І згідно з тим принципом, що наші справи визначають нас самих, значить, Бог є зло. Студент принишкнув, почувши таку відповідь.  Професор був дуже задоволений собою. Він вихвалявся студентам, що він ще раз довів, що віра у Бога - це міф. Ще один студент підняв руку і сказав: - Можу я поставити Вам питання, професор? - Звичайно, - відповів професор. Студент піднявся і запитав: - Професор, холод існує?  - Що за питання? Звичайно, існує. Тобі ніколи не було холодно? Студенти засміялися над питанням молодого чоловіка.

Молодий  чоловік відповів:

- Насправді, сер, холоду не існує. Відповідно до законів фізики, те, що ми вважаємо холодом, насправді є відсутністю тепла. Людина або предмет можна вивчити на предмет того, чи має він або передає енергію. Абсолютний нуль (- 460 градусів за Фаренгейтом) є повна відсутність тепла. Уся матерія стає інертною і нездатною реагувати при цій температурі. Холоду не існує. Ми створили це слово для опису того, що ми відчуваємо за відсутності тепла.

Студент продовжив: Професор, темрява існує? Професор відповів: - Звичайно, існує. Студент відповів: - Ви знову неправі, сер. Темряви також не існує. Темрява, насправді, є відсутність світла. Ми можемо вивчити світло, але не темряву. Ми можемо використовувати призму Ньютона щоб розкласти білий світ на безліч кольорів і вивчити різні довжини хвиль кожного кольору. Ви не можете виміряти темряву. Простий промінь світла може увірватися у світ темряви і освітити його. Як Ви можете дізнатися, наскільки темним є який-небудь простір? Ви вимірюєте, яка кількість світла представлена. Чи не так? Темрява - це поняття, яке людина використовує, щоб описати, що відбувається за відсутності світла. Врешті-решт, молода людина запитала професора: - Сер, зло існує? Цього разу невпевнено професор відповів: - Звичайно, як я вже сказав. Ми бачимо його щодня. Жорстокість між людьми, безліч злочинів і насильства по всьому світу. Ці приклади є не чим іншим, як проявом зла. На це студент відповів: - Зла не існує, сер, або, принаймні, його не існує для нього самого. Зло це просто відсутність Бога. Воно схоже на темряву і холод - слово, створене людиною, щоб описати відсутність Бога. Бог не створював зла. Зло це не віра або любов які існують як світло і тепло. Зло це результат відсутності в серці людини Божественної любові. Це на зразок холоду, який настає, коли немає тепла, або на зразок темряви, яка настає, коли немає світла.

Професор сів. Ім'я молодого студента було Альберт Ейнштейн.

Притча друга

Одна горда та смілива пташка вирішила полетіти до самого Сонця, вона літала та всім розповідала, що наступить той день коли вона досягне тієї майстерності, що зможе злетіти до самого Сонця.І ось цей день настав.Вона летіла все вище та вище, летіла день потім ще день, їй хотілося їсти, і на її подив ставало все холодніше та холодніше.  І ось вона досягла такого рівня, що її крила вкрилися льодом, а дихати вже не було чим, і вона почала падати.Вона без свідомості летіла до землі, але на чудо не розбилася, бо впала в свіжу купу коров'ячого лайна. Їй стало тепло, вона відігрілася, тай в цій купі було, що поклювати, то вона і підкріпилася, до неї почали повертатися сили, вона злетіла та на радощах заспівала свою весняну пісню.

Не все те, що блищить золото, і не все те, що погано пахне лайно.Доля завжди розставить все по своїм місцям, а віра на краще, врятує вашу душу та тіло.

Випуск №103 від 22 грудня 2011 року


"Батьківщина": Депутати ухвалили бюджет "Межигір’я"

У "Батьківщині" заявляють, що ухвалений парламентом Держбюджет на 2012 рік , написаний для багатих.
"Янукович сприймає державу як свій приватний маєток – велике Межигір’я. Саме тому пріоритетом так званого бюджету-2012 є першочергове задоволення фінансових потреб та невгамовних апетитів президента", - сказано у заяві партії.
"У всьому цивілізованому світі податок встановлюється на багатство. У нас же Янукович навпаки, запровадив податок на бідність", - сказано у заяві.

Більше про це читайте: http://www.pravda.com.ua/news/2011/12/22/6858509/

«Корреспондент» назвав Юлію Тимошенко особистістю року

Екс-прем’єр-міністр України Юлія ТИМОШЕНКО стала «Особистістю року» за версією журналу “Корреспондент” “всупереч своїм зусиллям”, сказав на прес-конференції головний редактор видання Віталій СИЧ.
Як передає кореспондент УНІАН, він зазначив, що “Корреспондент” вже вдев`яте визначає “Особистість року”.
“Зазвичай, «Особистістю року» за версією журналу стають люди, чиї зусилля визначали події в країні протягом року”, – сказав В.СИЧ і нагадав, що раніше в один з попередніх рейтингів було включено Віктора ЮЩЕНКА, коли він виграв президентські вибори, а у 2010 році рейтинг очолив нинішній Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ.

Більше про це читайте: http://www.unian.net/ukr/news/news-476032.html

Витрати на Азарова та Януковича збільшили на кілька десятків мільйонів

Віце-спікер Микола Томенко заявляє про збільшення витрат у держбюджеті на утримання Кабміну та забезпечення діяльності президента.
Про це він розповів журналістам у четвер.
За його словами, при підготовці бюджету до другого читання витрати на утримання інших інститутів влади збільшилися "навіть у порівнянні з першим читанням".
"Зокрема, на утримання секретаріату Кабінету міністрів виділено 278 мільйонів, що на 23 мільйони більше, ніж було у першому читанні, на обслуговування діяльності президента додали ще 7,5 мільйона. Також збільшення стосується державної судової адміністрації, міністерства внутрішніх справ та інших органів влади", - зауважив Томенко.

Більше про це читайте: http://www.pravda.com.ua/news/2011/12/22/6857875/view_print/

Зять Ківалова став директором державного київського заводу

Зять одного з найбільш впливових представників Партії регіонів Сергія Ківалова Олег Бондар став новим директором "Київського електровагоноремонтного заводу ім. Січневого повстання".
Про це пише Фокус з посиланням на джерела.
Згодом цю інформацію підтвердили і на самому заводі, однак, коли саме Бондар був призначений керівником державного підприємства там не уточнили.

Більше про це читайте: http://www.epravda.com.ua/news/2011/12/21/310629/

Льовочкін і Бойко лобіюють подорожчання бензину - ЗМІ

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при Кабміні рекомендує не вводити імпортні мита на нафтопродукти.
Про це пише " Український тиждень " із посиланням на джерело в комісії.
Зокрема, за попереднім рішенням комісії, прийнятим під час останнього засідання 21 грудня, підстав для введення імпортних мит в Україні немає.
За словами співрозмовника видання, наразі текст рішення підготовлений, однак офіційно ще не підписаний, оскільки очікується, що "зацікавлені особи" спробують пролобіювати свої інтереси.
"Не виключено, що на це рішення спробують вплинути, шляхом звернення до керівників Адміністрації президента", – зазначив співрозмовник.
За його словами, у введенні мит на бензин зацікавлений глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін та міністр енергетики Юрій Бойко.

Більше про це читайте: http://tyzhden.ua/News/38260

Юлія Тимошенко: Я відмовляюся від будь-якої участі в ганебному судовому процесі і від подання касації

Колегія суддів Апеляційного суду Києва оголосила перерву у розгляді скарги Юлії Тимошенко до п’ятниці, 22 грудня.
Перед цим керівник групи захисту екс-прем’єра Сергій Власенко зачитав заяву, написану Юлією Тимошенко.
Наводимо повний текст заяви:
- Спостерігаючи з-за ґрат Лук’янівського СІЗО за виставою жаху, безглуздя та абсурду, на яку перетворився судовий процес, пов’язаний з моїм ім’ям, я ухвалила рішення: відмовитися від будь-якої участі в цьому ганебному процесі та від подання касації на рішення судів першої та другої інстанцій.
Сьогодні в Україні повністю відсутня судова система і правосуддя як таке. Шукати в українських судах правди та справедливості - абсолютно марна справа.

Більше про це читайте: http://byut.com.ua/news/9295.html

Вслед за окружающим миром мы перестаем воспринимать собственного президента всерьез.

У Виктора Януковича нет времени наслаждаться жизнью - не успевает он улечься в постель, чтобы хоть немного отдохнуть от праведных трудов на благо Отечества, как приходится просыпаться и  вновь неутомимо изображать деятельность. Вновь делать вид, что он не влияет на судебную систему, а это она сама. Вновь делать вид, что это не он отдает распоряжения правительству, а  это они сами. Вновь имитировать независимость парламента - как будто  голосования депутатов определяются Ефремовым или, прости господи, Чечетовым. Вновь изображать радость на переговорах с Европейским Союзом - как будто он с европейцами о чем-то договаривается. Вновь улыбаться  российским коллегам - как будто он с ними о чем-то может договориться.  Какие уж тут наслаждения! Зато наслаждаемся мы. Такого президента у нас еще не было. Был самый  осторожный - Кравчук. Был самый хитрый - Кучма. Был самый циничный -  Ющенко. Но каждому из них было присуще представление о том, как  функционирует государственный организм, какими могут быть последствия  тех или иных шагов, где стоит действовать решительно, а где лучше  остановиться и переждать.

Януковичу все это неведомо. Он существует исключительно на уровне первичных хватательных инстинктов, решительно отметая всё, что может помешать их удовлетворению в данный момент. Ему даже и в голову не приходит, что это может быть видно со стороны, что вся пелерина из неуклюже подобранных слов, которую он набрасывает на разворовывание страны своей алчной группировкой, не может ничего скрыть. Что люди живут всё хуже - даром, что имеют крышу над головой и что ситуация всё тревожнее - даром, что она вызывает у главы государства только оптимистические ожидания. 

Именно это искреннее непонимание президентом того, как он и результаты  его правления выглядят со стороны и вызывает смех. Именно поэтому мы -  вслед за окружающим миром - перестаем воспринимать собственного  президента всерьез, так, как в один прекрасный день перестали  воспринимать всерьез своего правителя персонажи андерсеновской сказки о новом королевском платье. Именно поэтому мы наслаждаемся - потому что  впервые живем, как в сказке.  

Виталий Портников

 Исвестный адвокат Татьяна Монтян  и ее муж судья Юрий Василенко, являющийся членом правления ОСББ, хотели сдавать в аренду квартиру по адресу Срибнокильская 14 А, которая считается ничьей. Об этом сообщает телеканал INTV. Имоверно, она принадлежит Государственному управлению внетренних дел. Пока квартиру обслуживал ЖЕК, собственника квартиры никто не трогал. В конце лета 2011 года председатель ОСББ Глущенко и Татьяна Монтян сказали жителям дома о своём решении сдавать квартиру в аренду. Жители дома с планами правозащитников не согласились. Среди белого дня новоиспечённные риелторы сламали замок, чтобы показать квартиру арендаторам. Жители дома вызвали милицию. Милиция опломбировала двери, чтобы выяснить, кому на самом деле принадлежит квартира. «На следующий день Татьяна Монтян снимает печать МВД и упешно вновь заходит в квартиру», -отметили жители дома. Квартира не принаджежит Татьяна Монтян. Вопрос, на каких основания известные правозащитники позволяют себе совершать беззаконие остается открытым.

В 2008 году Монтян являлась адвокатом Василия Цушко  (действующего министра экономики) после его отставки с должности министра внутренних дел и обвинении в превышении власти по делу о  захвате здания Генпрокуратуры в мае 2007 года. В 2001-2002 годах она представляла интересы 16 арестованных членов организации УНА-УНСО, которых власти обвиняли в организации столкновений между оппозицией и милицией 9 марта 2001 года. Является супругой бывшего судьи  Апелляционного суда Киева Юрия Василенко, возбудившего осенью 2002 года  два уголовных дела против бывшего президента Леонида Кучмы.

В то время как Украина попадает в мировые новости из-за ухудшения демократии, заключения в тюрьму оппозиционеров и ухудшения бизнес -климата, в страну прибыли два известных в мире журналиста, чтобы рассказать гораздо более позитивные истории.

Ведущий футбольный корреспондент американского канала CNN Педро Пинто приехал в Киев работать над серией репортажей о подготовке к Евро 2012. Его прибытие практически совпало с визитом его бывшего коллеги, ушедшего на пенсию из CNN знаменитого ведущего Ларри Кинга, который приехал делать интервью с премьер-министром Николаем Азаровым.

Оба журналиста приехали в страну с фанфарами в украинских СМИ, и практически сразу успели удивить многих украинцев.

Ларри Кинг, который за время своей 25 -летней карьеры в CNN общался с мировыми лидерами и звездами, приехал брать интервью у Азарова в тот же день, когда было обьявлено о том, что Кинг назначен "специальным советником" компании Black Iron.

Black Iron, главный офис которой находится в Канаде, владеет рудниками в центральной Украине, а Кинг был нанят, поскольку имеет "ценный опыт в международных делах, а также знакомства как в Украине, так и за границей".

После интервью с украинским премьером Кинг удивил многих, поделившись своими безупречно позитивными впечатлениями об Азарове. Известный ведущий назвал довольно противоречивого украинского премьера "прямым и честным человеком с глубоким знанием мировых трендов, особенно в сфере экономики", добавив, что он "был бы успешным политиком в США".

Украинские политики, которые встречались с Кингом говорят, что у них сложилось впечатление, что известный ведущий приезжал чтобы наладить контакты с Азаровым для Black iron.

Несмотря на то, что компания является публичной и ее акциями торгуют на бирже в Торонто, основные держатели акций неизвестны.

Интервью Кинга с Азаровым вообще не записывалось для трансляции. Это была "скорее дружественная светская беседа".

"В то время как непонятно когда и где это интервью выйдет в эфир, Азарова наверняка уверили в том, что он стал мировой звездой", - говорит один из украинских народных депутатов, который встречался с Кингом, но говорил с Kyiv Post на условиях анонимности потому что не хочет испортить отношения с известны ведущим.

CNN уверило Kyiv Post, что интервью Кинга не имеет ничего общего с ними. Интересно, что по словам самого Кинга, интервью будет готово уже на этой неделе, а вот вице- президент компании Black iron Аарон Вулфе заявил Kyiv Post, что интервью вообще не записывалось для трансляции. "Это была скорее дружественная светская беседа", – сказал Вулфе Kyiv Post.

В то время как Кинг делился своими приятными впечатлениями об Азарове, Педро Пинто из CNN хвалил украинскую подготовку к Евро 2012 и вице-премьер- министра Бориса Колесникова, который отвечает за подготовку к чемпионату.

На пресс- конференции в Киеве 30 ноября Пинто назвал украинские стадионы "потрясающими", добавив, что был "впечатлен" Колесниковым, который был "очень открытым".

За день до пресс-конференции Пинто вместе с Колесниковым посетил все четыре города Евро 2012 в Украине, облетев их на самолете за день.

Репортажи выходят в эфир на CNN с 3 по 5 декабря, в них Пинто не упоминает ни о каких противоречивых фактах, связанных с проведением чемпионата в Украине – ни о завышенных ценах, ни о сомнительном выборе посреднических компаний, о которых сообщает пресса.

Причиной такой лояльности может быть то, что министерство самого Колесникова спонсирует серию передач Педро Пинто. Пресс-секретарь CNN Джоэль Браун подтвердил, что репортажи спонсирует Центр коммуникаций "Украина-Вселенная", государственная организация, которая находится под руководством Колесникова.

Причиной лояльности CNN к работе Колесникова может быть то, что сам Колесников спонсирует эту серию передач. Пресс-секретарь CNN Джоэль Браун подтвердил, что репортажи спонсирует Центр коммуникаций "Украина-Вселенная", государственная организация, которая находится под руководством Колесникова.

Браун добавил, что спонсор не влияет на содержание репортажей. По словам самого Пинто, CNN оплачивает все его расходы во время его пребывания в Украине.

За матеріалами  KyivPost

Після революцій на Близькому Сході диктатори всього світу усвідомили: або вони придушують протест у зародку малими силами, або його доведеться гасити – криваво й масово, з величезними моральними, статусними, репутаційними, фінансовими, зрештою – фізичними ризиками для себе.

Третій варіант – лібералізація або втеча – не обирається. Його нав'язують протестні маси. Відповідальність настигає таких диктаторів рано, як Мубарака, чи пізно, як Піночета.

Отже, диктаторство – квиток в один кінець.

Історія вчить. Будьмо уважні: вона справді може повторюватися.

Урок перший: насильство опозиції веде її в моральну пастку й посилює режим. Урок другий: диктатура вразлива до зовнішнього втручання. Урок третій: диктатури завжди підганяють закон під свої потреби. Урок четвертий: диктатури падуть, і суд – неминучий.


У 1978 році Аргентина приймала світовий чемпіонат із футболу, який закінчився тріумфом національної збірної над голландцями. Футбол для латиноамериканських країн – більше ніж гра. Це – майже релігія. Два голи Маріо Кемпеса, кращого голеадора чемпіонату, і фінальний рахунок 3:1 у доданому часі – уся країна раділа перемозі.
Уся, та не зовсім. За два роки перед тим владу тут захопила військова хунта.
"Стукачі" в університетах слідкували за "неправильними" студентами, підконтрольні суди, сильна цензура – такою була Аргентина в кінці 70-х. Викрадення й убивства, вчинені ААА – Аргентинським Антикомуністичним Альянсом, мілітарною правою групою, що вбила 458 чоловік і причетна до зникнення ще 600-т перед 1976-м – стали частиною державної політики.
"Чи їхати в гості до хунти?" Моральні сумніви національних збірних почалися і ... скінчилися інтелектуальними балачками. Участь взяли всі – від демократичних Західної Німеччини й Шотландії, Австрії, Італії, Швеції й Франції до сусідських Бразилії, Мексики й Перу, мусульманських Ірану й Тунісу, комуністичних Польщі й Угорщини.
Від всесвітньо знаменитого буенос-айреського стадіону Рівер Плейт, де святкувала перемогу аргентинська збірна, до Школи Морських Механіків (ESMA) – один кілометр.
Тоді у військового закладу була особлива місія – він був "сортувальним табором" для підозрюваних у антидержавній діяльності. Туди попадали активісти лівого спрямування включно із профспілчанами, інтелектуали, студенти й журналісти, прихильники марксизму. Велика, якщо не переважна частина затриманих – ті, кого підозрювали в симпатіях "лівим". Часто – безпідставно.
Людей арештовували в рамках "Національного процесу реорганізації", що мав на меті наведення й утримання громадського порядку.
Отже, ніхто не змушував поліцейських, військових і спецслужбівців порушувати закон. Більше того, вони цей "закон" – захищали.
А люди зникали сотнями щомісяця. Без суду й слідства.
Велика частина зниклих – члени воєнізованих радикальних груп, міських партизанів, котрі декларували підтримку попередньому президенту, Хуаніті Перон, і котрих було стерто в порох уже станом на 1979-й. Вони не були янголами – до 1975-го ними вбито 137 поліцейських і солдатів. Їхня партизанська війна в горах і в містах, плани підірвати стадіони під час чемпіонату – не дали їм тої моральної сили, котру мав, наприклад, рух Ганді в Індії. Вони самі викрадали й убивали опонентів.
...З понад 10 тисяч тих, хто пройшов крізь Школу Морських Механіків, вижило тільки 150 чоловік.
Частину жертв зв'язували, розстрілювали й спалювали на території сусіднього спортивного майданчика. Частину – накачаних наркотиками й оголених, скидали з "літаків смерті" над затокою Ріо де ла Плата.


Людей піддавали тортурам і вбивали не тільки на території Аргентини.
"Операція Кондор", панамериканська антикомуністична й антитерористична акція спецслужб – діяла в Чилі, Уругваї, Болівії, Парагваї й Бразилії, а також у Перу й Еквадорі. Спецслужби цих країн не просто спілкувалися – вони обмінювалися затриманими людьми, щоб безкарно їх знищувати. Використовувалися також і території третіх країн. США надавали для "Операції" організаційну, розвідувальну, фінансову й технологічну підтримку

Ці дані не є секретом.

Документи з розсекречених архівів усіх сторін-учасників, зі США включно, доступні й активно досліджуються. Професор університету Лонг-Айленд Патріс МакШеррі виділяє такі риси "Операції Кондор":
1) міжкордонні та базовані в інших країнах операції проти політичних діячів та емігрантів;
2) багатонаціональний характер таких дій;
3) детальна й вибіркова націленість на провідних дисидентів;
4) керованість державами-учасниками операції, але без жодних формальних ознак і не безпосередньо вищим керівництвом держав, що дозволило їм уникнути відповідальності;
5) високотехнологічність: роль США в цьому аспекті була критично важливою;
6) пряме залучення кримінальних і неофашистських груп для реалізації "Фази 3" – для вбивства популярних політичних лідерів, не обов'язково лівого флангу.
Цей час отримав назву "Брудна війна". По суті, це було цілеспрямоване знищення неугодних політичних еліт.
Підрив машини Карлоса Пратса, потенційного опонента хунти й видатного соратника Перона, тяжке вогнепальне поранення провідного чілійського християнського демократа Бернардо Леітона, убивство уругвайських парламентарів чи колишнього болівійського президента Торреса – ці події сколихнули світ, і досі залишаються плямою на репутації найбільшої світової демократичної держави.


У 1983 році, після падіння військового режиму, новий президент Аргентини Рауль Альфонсін створив Національну Комісію щодо зникнення людей, котра протягом кількох років розслідувала злочини хунти.
Офіційна статистика – близько 9.000 зниклих безвісти. Human Rights Watch каже про 15.000 зниклих, інші правозахисні організації – про 30 тисяч, і ще 60.000, котрі пройшли крізь ув'язнення і тортури.
1985-го відбувся "Суд над хунтою". Результат – п'ятеро керівних злочинців отримали від 4-х до 25 років, ще п'ятьох виправдано.
Проте, у 1989 році всіх їх було амністовано. Закон про амністію було визнано антиконституційним у 2005-му – і путчисти знову опинилися під судом.
Четверо із шести очільників хунти, однак, уже померли. Втім, справедливість не минула інших. Диктатор Хорхе Відела опинився під судом у 2007-му, а в квітні 2011-го отримав довічне ув'язнення.
Ніщо не врятувало й останню, "четверту" хунту, що віддала владу й дозволила провести вибори.
Одним з останніх указів вона самоамністувала себе, іншим таємним декретом наказавши знищити докази. У 1985-му "Суд над Хунтою" виправдав її останнього диктатора, генерала Ренальдо Біноне, а в 1987 році президент Альфонсін окремим декретом заборонив його судове переслідування.
Незважаючи на це, 20 квітня 2010 року, через 27 років після злочинів, він отримав вирок 25 років у тюрмі, а в квітні 2011-го – довічне ув'язнення.
У 2007 році суд визнав ААА "організацією, що чинила злочини проти людяності". Останніми роками більше 600 "недоторканих" осіб засуджено за злочини того часу.
Не уникнули відповідальності й представники церкви: капелан поліції Крістіан фон Верніх отримав довічне ув'язнення, також у 2007-му.
11 тисяч жертв режиму отримали компенсації в сумі до 200.000 американських доларів.
Та гроші не знімають біль...
Школа морських механіків стала меморіалом пам'яті. У ній великою мірою зберігся антураж тих зловісних часів – кімнати для катувань, фотолабораторія, офіцерська їдальня.
Організація "Бабусі площі Де Майо" досі розшукує 500 дітей, народжених у концтаборах, відібраних у матерів і переданих на виховання в сім'ї прихильників путчу. Вона зберігає "пам'ять і дух" викрадених дітей. Уго Чавес та інші ліві лідери світу часто відвідують їхній офіс. "Бабусі" радикалізуються – і навіть недавно опублікували книжку творів Саддама Хусейна.
24 березня Аргентина відзначає День Пам'яті про Правду і Справедливість.
"Остання диктатура" не поспішає ставати частиною далекої історії. Вона залишається особистим болем для сотень тисяч аргентинців.


Досвіду придушення демократії – досхочу, тільки вивчай.
Від законодавчо організованої маргіналізації опозиції через закон, суди й бюрократичну машину – до квазідемократичних молодіжних рухів і фальшивих опозиційних партій. Від тотального контролю медіа – до ескадронів смерті, убивства й залякування. Від гусениць танків і кулеметів літаків – до точкового моніторингу інтернет-блогів.
Новітня українська історія містить елементи хунти.
Від убивства журналістів і побиття опозиційних діячів – до зміни Конституції й наказів силового розгону громадських акцій. Донецькі опозиціонери можуть поділитися не одною історією вивезення в лісопосадку чи поліційного пресингу.
Концентрація силового блоку в руках "одноплемінників" викликає аналогії з африканськими родоплемінними зразками.
Репресії над білоруськими й російськими дисидентами в Україні й навіть спроби їх депортації – також доведений факт.
Чи може відбутися щось типу "Операції Кондор", організованої партнерами із придушення демократії? Чи план уже діє?..
Знаменита фраза Глєба Павловського, напевно, має прихильників серед вищого керівництва МВС, серед яких і досі – перший заступник Міністра МВС України, одіозний генерал Попков, котрий віддав наказ силою розігнати Майдан у 2004-му.
Нехай ті, кому сверблять руки "дати по морді" сучасній українській опозиції, добряче задумаються про долю країни, свою долю й долю своїх нащадків.
До межі з "ДКЧП" залишилося зовсім небагато – і все ще можна зупинити.
А ми, дасть Бог, уникнемо всіх тягарів хунти — від арештів, убивств і зникнень до люстраційних 20-річних мук.
І позитивний досвід самоорганізації, довіри й ненасильства, здобутий на Майдані, дасть нам захистити себе й закласти основи Нової України.

Остап Кривдик, політолог