Співтовариство Лента блогеров.

Вид:: короткий; повний

Лента блогеров.

Забужко позавидовала Януковичу,своему любимому писателю.

18.04.12, 10:17

Власть продемонстрировала, какими черными суммами она оперирует в украинском книгоиздательском бизнесе. Так писательница Оксана Забужко прокомментировала информацию о том, что донецкое издательство "Новый мир" выплатила ПрезидентуВиктору Януковичу авторское вознаграждение в сумме 16,4 млн грн. за переданные ей имущественные права на издание его книг.

Забужко также отметила, что такая сумма свидетельствует о непрофессионализме власти и ее незнание книгоиздательского рынка Украины.

"В якобы похвальном замысле задекларировать хотя бы часть своих доходов, начать легализацию капиталов, показал насколько наша власть непрофессиональная. Вписали в декларацию цифры, которые свидетельствуют о том, что они не имеют даже малейшего понятия о рынке книгоиздательства в Украине. Не знают, что такое аванс, роялти, двухмиллионных в долларах авансов на планете Земля не получает никто. Стивен Кинг получает 500 тысяч доларов аванса. Для них реальное существование рынка книги в Украине - просто за гранью их воображения", - отметила писательница.

Также Забужко сказала, что авансов за ненаписанные произведения в Украине не платят.

"Этим шагом власть продемонстрировала, какими черными суммами она оперирует в украинском книгоиздательском бизнесе. Это объясняет, почему Табачник, не моргнув, говорил о себестоимости учебника - 600 гривен, что в принципе нереально. Можно, конечно и 6 тысяч себестоимость сделать - но это золотом писать надо. Легальный рынок, на котором мы столько лет пытаемся выжить и пытаемся донести до власти его проблемы, все это время украинскому политикуму не то, что мимо ушей, этот звук к ним в принципе не доносился", - отметила писательница.

Забужко также добавила: "Эти люди все это время на этих самых типографиях оперируют совсем другими суммами. Они занимаются бизнесом, только он не имеет никакого конечного выхода в книги для читателя. Эта цифра - ляп. Засветили несколько разные представления о книге у них и у нас. Мы говорим на разных языках, оперируем разными суммами. Теперь работа экспертам и журналистам с этими цифрами в руках разобраться, что же там на том черном рынке творится. Что представляют собой украинские типографии, чьи они, и кто на этом зарабатывает. Кроме того, ни один украинский издатель не платит авансов за еще не написанные произведения. Такая практика у нас не принята". Как сообщал MIGnews.com.ua, Президент Виктор Янукович обнародовал декларацию об имуществе, доходах, расходах и обязательствах финансового характера за 2011 год, согласно которой в 2011 году ООО "Типография "Новый мир" (Донецк) выплатила Президенту авторское вознаграждение в сумме 16,4 млн грн. за переданные этому издательству имущественные права.

В частности, издательство получило права на созданные в 2005-2010 годах Януковичем книги: "Год в оппозиции. В политике не бывает окончательных побед и поражений", "...И год при власти. От кризиса - к экономическому росту", "Преодолеть путь", "Как Украине жить дальше", а также на литературные произведения, которые в будущем будут созданы автором. Из полученной суммы авторского вознаграждения Януковичем в бюджет было уплачено 2,8 млн грн. налога на доходы физических лиц.

Как известно, упомянутые книги являются сборниками выступлений Януковича, которые бесплатно распространяет его партия. "Типография "Новым мир" известна тем, что заказывала печать в Австрии скандальной книги Януковича "Opportunity Ukraine", которая оказалась плагиатом и была изъята из продажи.

Коментарі: 4

helsan

Європейський суд починає розглядати справу Луценка

17.04.12, 10:43

7 квітня Європейський суд з прав людини розпочинає слухання у справі Юрія Луценка. Колишній міністр внутрішніх справ оскаржує свій арешт і тримання під вартою. Юрій Луценко був заарештований 26 грудня 2010 року. 27 лютого 2012 року Печерський районний суд Києва визнав його винним у скоєнні посадових злочинів і засудив до 4-х років позбавлення волі із конфіскацією майна. Апеляційний суд Києва має розглянути апеляцію на вирок Печерського суду 15 травня. Тим часом Європейський суд буде з’ясовувати, чи був арешт Луценка застосований суто у контексті кримінальної справи, чи такою була оцінка його політичної діяльності? Розглядати справу Юрія Луценка у Європейському суді будуть публічно і суд зважить практично вона всі аргументи адвокатів колишнього міністра.Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив доктор юридичних наук, професор Києво-Могилянської академії Станіслав Шевчук.

– На які аргументи захисту Луценка може зважити Європейський суд?

– Практично на всі аргументи захисту, які були висунуті адвокатами, наскільки я розумію із тих комунікацій, які поширені Європейським судом. Перш за все, це – стаття 3, стосовно неналежного поводження з ув’язненим, ненадання медичної допомоги, стаття 5 – непропорційне застосування арешту, точніше суворість цього арешту в контексті цієї справи. І, звичайно, дуже є серйозним і одночасно цікавим для розвитку нашої правозастосовної практики щодо України – це стаття 18. Суд вивчить: чи дійсно арешт Луценка був застосований у контексті суто кримінальної справи, чи навпаки це було прикриттям, точніше своєрідна оцінка політичної діяльності пана Луценка? Тобто чи всі цілі застосування Кримінально-процесуального кодексу були передбачені не скільки для переслідування його, як кримінального злочинця, за думкою влади, а більше для того, щоб його вилучити із політичної боротьби.

– Чи набуде чинності рішення Європейського суду одразу, чи, можливо, потрібні будуть додаткові рішення?

– Справа Юрія Луценка має дуже серйозне значення, оскільки в Європейському суді відбувається публічне слухання, що є рідкістю в контексті справ проти України. Після стадії публічних слухань, суд буде вирішувати справу локально, між собою, в закритому режимі. Після закінчення публічних слухань, Європейський суд з прав людини має намір оприлюднити на своєму сайті відповідну інформацію, а також за тиждень оголосити дату оприлюднення рішення.

– Зокрема, віце-президент Єврокомісії, Верховний представник Євросоюзу з питань закордонної політики Катрін Аштон заявляла, що буде спостерігати за процесом. Може це вплинути на розгляд справи?

– Безсумнівно, за процесом Луценка спостерігають всі європейські політики і не тільки європейські, але й політики інших країн. Можна сказати, що вся західна юридична громадськість спостерігає за цим. І це не випадково, оскільки Україна, вступаючи в Раду Європи, сама добровільно взяла на себе зобов’язання дотримуватися Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних них свобод, а також в гарантувати верховенство права та захист прав людини. І більше того, в контексті, забезпечити вільні, неупереджені та чесні вибори у жовтні 2012 року.

radiosvoboda

Коментарі: 2

helsan

Гонорари Януковича вищі, ніж в Обами і авторів бестселерів

16.04.12, 23:09

Київ – Гонорар за видані й ще не написані книги, розміром понад 16 мільйонів гривень, які Президент Віктор Янукович оприлюднив у своїй декларації про доходи, отримати в Україні реально, вважають провідні українські письменники. Але, за їхніми розрахунками, щоб такий гонорар окупився видавництву, воно має продати по дві книги кожному українцеві. Відтак багатомільйонне роялті Президента може бути проявом корупції, припускає дехто з літераторів. Натомість в оточенні Віктора Януковича закликають інших митців, за прикладом глави держави, жертвувати авторську винагороду на благодійність.

Основні доходи Президента Віктора Януковича за минулий рік – це гонорари за його книги, свідчить податкова декларація глави держави, опублікована на сайті Президента. Зокрема, 16,4 мільйона гривень виплатила керівникові держави донецька друкарня «Новий світ» за кілька вже виданих ним книжок та за право видавати його майбутні книги. Ця сума перевищує 90% річних доходів Януковича, свідчить його декларація.

Наскільки реальні такі літературні гонорари в Україні? Із цим запитанням Радіо Свобода звернулося до відомих українських письменників.

Ірен Роздобудько:

«В Україні ця ситуація неможлива для будь-якого письменника. Гонорари видавництв дуже малі. Цей випадок є проявом корупції. В Україні є письменники рівня Вільяма Фолкнера, визнані в усьому світі, вони отримують у сотні, тисячі разів менші гонорари».

Андрій Кокотюха:

«Не треба бути людиною з вищою освітою, щоб зрозуміти, що це – форма відкату. І це робить багато хто з українських політиків, відтоді, як стали затребуваними декларації про доходи. Заглиблюючись у творчість Януковича, стає зрозуміло, що він сам не написав ні рядка. Втім, якби Янукович запатентував усі свої обмовки, від «йолки» до «Анни Ахметової», і отримував авторські гонорари за кожне цитування – він отримав би набагато більше, ніж 16 мільйонів».

Василь Шкляр:

«Я показував, що в Україні, щоб заробити таке роялті, літератор має продати приблизно по дві книги кожному українцеві враховуючи немовлят, сліпих і неписьменних. Це – чергове непорозуміння через те, що наш Президент не має уявлення про авторський гонорар».

Янукович віддасть 90% заробленого хворим дітям?

Радіо Свобода у понеділок не змогло додзвонитися до прес-секретаря, радників Президента і типографії «Новий світ», яке видало книги Віктора Януковича «Рік в опозиції…», «Здолати шлях», «Як Україні далі жити» та інші книги.

Сам глава держави у неділю пообіцяв, що весь багатомільйонний гонорар витратить на благодійність. «Кошти, які й я отримав від видання деяких своїх книжок, я їх спрямую лише на допомогу бідним людям. Хворим, і безумовно – передовсім дітям», – сказав Янукович.

В авторському гонорарі Президента немає нічого дивного, зазначає голова Держагентства з питань науки, інновацій на інформатизації України Володимир Семиноженко. За його словами, практика видання мемуарів політичними лідерами є досить поширеною у Європі та Північній Америці, так само, як і продаж прав на це.

Народний депутат-регіонал Михайло Чечетов у коментарі Радіо Свобода наголошує, що гонорар Віктора Януковича є цілком реальним.

«Ми живемо в ринковій економіці, тож видавництво не працюватиме собі у збиток, вони кожну копійку порахували. Мене вразило інше – благородний жест Президента, який готовий віддати всі ці гроші дітям. Гадаю, це буде гідний приклад політикам, зіркам, бізнесменам – що коли держава потерпає від світової економічної кризи, треба жертвувати свої заробітки на благодійність», – підсумував депутат.

Для порівняння, найпопулярніший автор світу Джоан Роулінг, автор серії бестселерів про юного чарівника Гаррі Поттера, за перші дві книги серії отримала приблизно у сто разів менший гонорар, ніж Віктор Янукович. Тим часом, президент США Барак Обама, так само, як його український колега, більшість річних доходів отримав у вигляді авторського роялті. Однак його гонорари виявилися уп’ятеро меншими, ніж в Януковича.

radiosvoboda

Коментарі: 5

helsan

Під тиском ЄС в Білорусі звільнили двох політв’язнів

16.04.12, 22:16

Мінськ – На свято Великодня на мінських вокзалах зустрічали двох звільнених із тюрем політв’язнів, спочатку екс-кандидата на виборах президента 2010 року Андрія Саннікова, який повернувся з Вітебської колонії, потім його довірену особу Дмитра Бондаренка, який повернувся з Могильовської тюрми. Обидва вони були помилувані Олександром Лукашенком під тиском Євросоюзу та США.

На двох політв’язнів у Білорусі стало менше. За твердженням білоруських правозахисників, ще в цьому списку залишається 13 осіб.

Близько сотні людей в неділю о другій годині ночі вітали повернення до Мінська Андрія Саннікова, суперника Олександра Лукашенка на виборах президента. Санніков відбув у тюрмі майже півтора року за акцію протесту проти нечесних виборів 2010 року, яку Мінський суд трактував як масові заворушення. Його дружину журналістку Ірину Халіп теж засудили на 2 роки умовно, а трирічного сина Даніка хотіли забрати до дитячого будинку.

Солідарність мене врятувала – Санніков

Білоруська опозиція, правозахисники, Євросоюз та США з грудня 2010 року вимагали від президента Лукашенка звільнити Андрія Саннікова і всіх інших політичних в’язнів. Місяць тому Євросоюз підкріпив свої вимоги економічними санкціями проти 29 компаній трьох наближених до Лукашенка олігархів. І це подіяло.

«Дякую, я дійсно думаю, що та солідарність, яка була, та підтримка, яка була, мене врятували. Не тільки звільнили, але й дійсно врятували» – такими були перші слова Андрія Саннікова на волі.

Пізніше він визнав, що пережив у білоруських тюрмах справжнє катування, що, на його думку, у влади була мета знищити його фізично, довести до самогубства, підштовхнути до безстрокового голодування.

Андрій Санніков і його трирічний син Данік

Мене вербувало КДБ – Бондаренко

Новину про звільнення Саннікова його довірена особа Дмитро Бондаренко почув увечері у Могильовській колонії по Радіо Свобода. А ранком звільнили і його самого.

«Ну, думаю, мені залишається пару тижнів тоді ... Ну, а сьогодні зранку такий казус, – каже він. – Радий, що можна сказати ... Христос воскрес, православні! Сьогодні, в такий день, це хороший знак для Білорусі. Я вважаю, що це по-християнськи. Це настільки велике свято, що сьогодні повинні бути звільнені всі».

Дмитро Бондаренко переніс у тюрмі операцію на хребті. Він повідомив, що в слідчому ізоляторі КДБ Білорусі його намагалися завербувати, обіцяли достроково звільнити, але він відмовився.

«Громадянську діяльність продовжуватиму, тому що хотілося б, щоб країна була вільною, європейською. Поки ми цього не бачимо, то треба щось робити», – зауважив Бондаренко.

ЄС вимагає звільнити всіх інших політв’язнів

Звільнення Саннікова та Бондаренка вітали у Євросоюзі, але при цьому глава зовнішньої політики ЄС Катрін Аштон закликала владу Білорусі «звільнити без всяких попередніх умов усіх інших політичних в’язнів». А єврокомісар Штефан Філе наголосив, що звільнення двох політв’язнів недостатньо для поліпшення європейсько-білоруських відносин.

Припинення напруження у відносинах офіційного Мінська і Брюсселя можливе тільки тоді, коли будуть звільнені усі політв’язні і коли з Білорусі надійдуть інші позитивні сигнали, зазначає мінський політолог АлесьЛогвинець.

«Сьогодні ситуація, можливо, знаходиться на початку шляху виправлення, але є ще багато кроків, які повинна зробити влада Білорусі, – каже він. – Я думаю, що в сьогоднішній ситуації, щоб дати можливість реалізувати ці кроки, Європейський Союз навряд чи буде нарощувати тиск на владу Білорусі. Він, можливо, почекає, або заморозить ситуацію, щоб переконатися в щирості намірів білоруської влади».

Андрій Санніков і Дмитро Бондаренко минулого року написали прохання про помилування на адресу президента Лукашенка. Ще 13 політв’язнів, які перебувають у білоруських тюрмах, і серед них ще один кандидат на виборах президента Микола Статкевич, таких прохань не писали.

Коментарі: 5

helsan

Одинадцяте засідання Polit Club. ч.3

16.04.12, 14:10

Мустафа Найєм вважає, що основна відмінність між українськими та російськими протестами полягає у контингенті, який виходить на вулиці, та лозунгах. «Українці, які виходять на вулиці, протестують «проти». У них немає розуміння, що робити далі. Люди, які виходили на Болотну, виголошували конкретну вимогу: «Ми хочемо чесних виборів!» – зазначає журналіст «Української правди». За словами Мустафи Найєма, люди, які вийшли на вулиці у Москві, за інтелектуальним рівнем вищі, ніж середньостатистичний український протестувальник. «Люди у Москві вийшли на вулиці не через бідність, не тому, що їм погано живеться», – каже він.

Російські акції стали «вінцем відшарування російського політичного класу від самого російського суспільства», вважає вважає спеціальний кореспондент "ЛІГАБІзнесІнформ" Сергій Висоцький. «Активна частина російської громадськості зрозуміла, що, якщо хочеться щось змінити, то треба йти в політику самостійно», -- додає він. В Україні ж цей процес «відшарування», ще не закінчився. «Повна дискредитація політичного класу ще не відбулась»

Коментарі: 3

helsan

Одинадцяте засідання Polit Club. ч.2

16.04.12, 13:59

У 2004 році на українські вулиці виходив саме середній клас, переконана Соня Кошкіна. Зараз, каже вона, таких людей у масовій кількості в Україні немає. Акції, які відбувались у Москві, стались, на думку шеф-редактора «Лівого берега», тому, що «у них не було 2004 року». Україна не має шансів змінитись, «поки голосуюча більшість людей не відчує власну суб’єктність стосовно території під назвою «Україна», каже Кошкіна. Суб’єктність, на думку шеф редактора LB.ua, визначається двома основними факторами: чи хочете ви, щоб у цій країні жили Ваші діти; чи хочете Ви платити тут податки. Для того, щоб якісно змінити стан справ, зараз Україні бракує сильного активного середнього класу, вважає Соня Кошкіна. «Але люди, які готові були боротись за свої права зараз або у в’язниці, або в еміграції», – каже вона.

Люди в Росії не вірили в те, що чесні вибори можуть змінити їх результат, каже генеральний директор телеканалу ТВі Микола Княжицький. «Не було таких надій, що, якби вибори пройшли чесно, то Путін би не переміг», -- додає він.

Не варто закривати очі на те, що люди виходять на вулиці, підтримуючи лідера, який є втіленням їх надій. Такою надією для українців, на думку Княжицького, був свого часу Ющенко. Навальний у Росії так само втілює надії та сподівання молодої активної частини російського населення.

Коментарі: 0

helsan

Одинадцяте засідання Polit Club. ч.1

16.04.12, 13:50

Україна розвивається повільніше, ніж Росія, на 10 років, вважає Віталій Портников. «У серпні 1991 року в Росії було справжнє громадянське суспільство. А в Україні це був рік, коли комуністична партія проголосила незалежність, тому що в неї не було іншого виходу», – каже оглядач. Росія не витримала випробування демократією, як пізніше могла б не витримати й Україна, пояснює Портников. Якби Ющенко знайшов у собі достатньо сил, він би узурпував владу так само, як це зробив Єльцин. Саме це, на думку аналітика, і дає шанс українському суспільству уникнути «російського сценарію». Зараз, за словами Віталія Портникова, в Україні проходить процес, схожий на те, коли у Росії Єльцин передав владу Путіну і влада вже перестала «маскуватись під демократичну». «Ми живемо зараз фактично в Путінській Росії перших років, – каже публіцист. – Між чекістами і бандитами великої різниці немає». «Єдине, що може нас врятувати – це відсутність у нас грошей. Тоталітарна влада в нашій країні не може прогодувати населення, яке готове такий варіант прийняти. В ситуації, коли немає грошей, нам треба думати, що робити, як тільки влада випустить кермо з рук, а вона це обов’язково зробить», – наголосив Портников.

Остап Семерак вважає, що основна проблема, яка була у російських протестувальників – це те, що вони не розуміли, до чого йдуть: «Не було кінцевої мети. Лідери опозиції в Москві закликали людей: «Просто прийдіть!» Вся російська опозиція не дуже вірила в те, що вони здатні збирати людей». Народний депутат вважає, що в Україні все ще дається взнаки «спадок» Ющенка і Помаранчевої революції. «Українське суспільство знесилене і зневірене у діях політичних лідерів. Найбільшою помилкою українських опозиціонерів є те, що ми не говоримо про те, що ми будемо робити в разі приходу до парламентської більшості», – каже Остап Семерак. «Крім того в нас немає чіткої відповіді для суспільства і гарантій, що в наших списках не буде «тушок», – додає народний депутат.

Коментарі: 1

helsan

Спротив в Україні запустить усвідомлення українцями себе

16.04.12, 11:11

Cмерть демократії в Україні і швидке згортання всіх свобод навіть тепер, за два роки панування режиму «януковичів», не змогли запустити ланцюгову реакцію спротиву українців. Ще торішньої осені здавалося, що Україна знаходиться на порозі «української весни», однак виявилося, що протестувальники – це діди з вилами, інваліди та бабці з заступами, а цілком здорові чоловіки позабивалися по щілинах та чекають якогось чуда та «соціальної справедливості» від антиукраїнської комуно-кримінальної влади.

Владу судять не по словам, а по ділам. Головні результати тут – це гуманітарна катастрофа, повне ігнорування прав людини і свободи слова та економіка, яка на повну свою залишкову потугу продовжує працювати на офшорні зони.

Тому напередодні виборів до Верховної Ради дуже актуальним стає питання – де ж знаходиться точка запуску спротиву українського народу? І саме парламентські вибори можуть стати тим останнім Рубіконом довготерпіння українців, який не перейти виявиться вже просто неможливо.

За сьогоднішньої ситуації в Україні, підтримуючи опозицію, виборець підтримує відновлення парламентаризму і конкуренції в політиці. Адже саме конкуренція в політиці змушує політиків бути залежними від виборця. Наявність цієї конкуренції є саме по собі благом, що дозволяє суспільству методом проб і помилок, від виборів до виборів, знаходити правильні шляхи розвитку. Очевидно, що такий шлях пройшли свого часу усі успішні сьогодні держави.

Голосуй-не голосуй, а нічого змінити не вдасться?

Поразка опозиції на прийдешніх виборах – прямий шлях вже не до просто диктатури Партії регіонів, а до встановлення в Україні диктатури клану Януковичів, котра в перспективі (за правильних підходів до її реалізації) може протривати довгі десятиліття.

Ідеологи і політтехнологи Партії регіонів вправно намагаються вживити у свідомість українців твердження: голосуй-не голосуй, усе рівно нічого змінити в українській політиці не вдасться. А тому вибори краще взагалі проігнорувати, оскільки все уже давно наперед розписано. Або – навіщо голосувати, якщо всі партії і політики однакові. А от коли нарешті з’явиться справжній лідер, партія чи ідея, то тоді ми їх всім гуртом і підтримаємо.

Власне, ідеологія противсіхства (у тій чи іншій прикритій або явній формі) – це та ж безпрограшна політична технологія, котра розрахована на деморалізацію українців і перетворення їх на аморфне населення, яке не цікавиться не лише політикою, а й своїм майбутнім.

Жодною мірою не хочу ідеалізувати лідера опозиції Юлію Тимошенко чи інших провідних опозиціонерів, на жаль, вони допустили багато стратегічних і тактичних помилок, за які українці змушені розплачуватися вже більше двох років своїм життям, але голосувати за опозицію треба для того, аби не дати владі «донецьких» іще десятиліття проводити тоталітарні експерименти над Україною. Для того, щоб забезпечити ротацію політичних сил і чиновницького апарату, зламати запущені «януковичами» корупційні схеми, зробити політиків залежними від вибору народу і не давати їм пускати метастази в бізнес.

Насилля над суспільством в ранзі державної політики

Запуск спротиву українського народу почне спрацювати у той момент, коли суспільство нарешті усвідомить, що восени 2012 року в нього є лише один вибір – відсторонити Партію регіонів від влади. І це має стати історичним вибором українців. Незважаючи на те, що програш «донецьким» пришельцям із минулого у 2010 році (котрий висвітлив той факт, що громадянське суспільство в Україні перебуває і досі в стані початкового становлення), перекреслив багато здобутків, яких Україні вдалося досягти після проголошення незалежності у 1991 році.

Майбутній електорат вимагає чітких програм, реалістичних планів і гарантованих хоч чимось передвиборчих обіцянок. Проте, який при тому був би результат у політичної сили, котра перед парламентськими виборами прямолінійно заявила б, що ми йдемо до Верховної Ради, аби проводити системні реформи, які несуть значні ризики для населення?

Українцям необхідно бути чесними перед самими собою, і визначити, чого вони хочуть від опозиції. У першу чергу, це те, що необхідно безкровно, як це вже було раз під час Помаранчевої революції в 2004 році, демонтувати диктаторський режим. А все інше, то вже похідні становлення в Україні громадянського суспільства, без якого жодні політичні позитивні зрушення є абсолютно неможливими.

Кожна влада несе в собі певні елементи насилля, і так було завжди. Проте усе це компенсується великою мірою її піклуванням про дієздатність соціуму. Але коли режим, як це сталося під час правління Партії регіонів, вводить насилля над суспільством у ранг державної політики, то така влада не здатна бути довговічною.

Дійсність ніби з картинок Роршаха

Необхідно визнати, що ідеалізм, котрий властивий українцям, переноситься і на українську політику. До цього ще можна додати й крайню форму цього ідеалізму – «бінарну свідомість», яка в часи совітів культивувалася по всій території колишнього СРСР, яка позбавляє світ фарб, перетворюючи його на чорно-білий світ картинок Роршаха. І як під час тестів Роршаха, кожний бачить лише те, що йому хочеться бачити, і тому часто так важко досягти порозуміння між українцями. Навіть у такі найкритичніші моменти української історії, як тепер у 2012 році.

Немає сумніву, що під час передвиборчої кампанії до Верховної Ради українцям буде понаобіцяно всього дуже багато. Однак необхідно, у першу чергу, дати об’єктивну оцінку всього того, що відбувається в Україні в останні 20 років. Адже за ситуації, коли вся колишня державна власність колишньої УРСР якимсь дивним чином опинилася у руках купки олігархів і їхніх прихвоснів, а населення катастрофічно зменшилося майже на 7 мільйонів осіб, буде важко пояснити цей «феномен».

За такої пекельної арифметики стає абсолютно очевидно, що всі чотири президенти часів української незалежності вибудовували політичну й економічну системи не для людей, а для олігархату і свого найближчого оточення.

Говорячи про відправну точку запуску спротиву України, обов’язково необхідно враховувати два дуже важливих моменти під час виборів до Верховної Ради. Перший – це наскільки вони будуть чесними. Тобто, якою мірою оголошені на них результати відповідатимуть справжньому волевиявленню українців.

Другий – кому переважно громадяни України довірять місця у майбутньому парламенті. Адже логічно думати, що довіра до Партії регіонів сильно підірвана навіть у тих, хто голосував за її висуванця Віктора Януковича на президентських виборах 2010 року.

І якщо, дійсно, кількість мандатів у регіоналів відповідатиме їхньому реальному рейтингу, то кому ж тоді громадяни віддадуть голоси, і кому вони сьогодні довіряють? І хто зараз піде на парламентські вибори у головній колоні опозиції? По суті, це і є ключовими питаннями, котрі великою мірою вирішують історичну долю українського народу.

Віктор Каспрук – незалежний політолог

radiosvoboda

Коментарі: 17

helsan

В Вильнюсе азаров призвал Тимошенко покаяться

12.04.12, 15:58

Премьер-министр Николай Азаров призывает бывшего премьер-министра, лидера партии "Всеукраинское объединение "Батьківщина" Юлию Тимошенко покаяться перед украинцами за подписание в 2009 году газовых соглашений с Россией.

Об этом он сказал на пресс-конференции в Вильнюсе (Литва).

"Тимошенко своими незаконными действиями причинила колоссальный ущерб народу Украины. Народ Украины, люди Украины страдают от чрезмерно высоких цен на газ, они вынуждены платить высокую цену за ее незаконные действия. Самый простой выход из этой ситуации - ее признание вины за незаконные действия перед украинским народом. Если бы она покаялась перед украинским народом, то это сразу бы решило все проблемы", - заявил Азаров.

При этом он подчеркнул, что не является юристом, а высказывает личное мнение, и подчеркнул, что решение должно быть найдено в правовой плоскости.

"Решение вопроса Тимошенко лежит исключительно в правовой плоскости... Решение может быть найдено только через право, только через суд... Она должна признать свою вину перед народом Украины за то, что каждый гражданин Украины платит из своего кармана за ее незаконные действия. Признание вины откроет путь к решению вопроса", - подчеркнул Азаров.

При этом он отметил, что ни Кабинет Министров, ни Президент Виктор Янукович не могут и не будут вмешиваться в действия судей.

Как сообщало агентство, в январе Азаров заявил, что считает, что газовые соглашения 2009 года с Россией унижают Украину.

un.ua

Коментарі: 14

helsan

Суд в Италии освободил Авакова

12.04.12, 15:51

Суд в Италии освободил бывшего губернатора Харьковской области Арсена Авакова из-под стражи. Об этом заявил глава парламентской фракции "БЮТ-Батькивщина" Андрей Кожемякин в ходе пленарного заседания Верховной Рады, передает корреспондентMIGnews.com.ua.

"Хочу заявить о том, что полчаса назад суд Италии освободил нашего коллегу, руководителя партийной организации Харьковской области, Авакова Арсена Борисовича", - объявил Кожемякин в сессионном зале парламента.

"Мы благодарим Итальянский суд, который показывает нашим судьям, как нужно справедливо работать", - добавил политик.

В свою очередь в Генеральной прокуратуре подтвердили освобождение экс-председателя Харьковской областной администрации Арсена Авакова. "В телефонном режиме нам стало известно, что суд отпустил Авакова. Но процедура экстрадиции продолжается", - заявил начальник пресс-службы ГПУ Юрий Бойченко.

Как сообщал MIGnews.com.ua, 26 января прокуратура Харьковской области возбудила уголовное дело против Авакова по ч. 3 ст. 365 – по той же статье, по которой была осуждена Юлия Тимошенко и экс-министр внутренних дел Украины Юрий Луценко.

Экс-губернатора подозревают в причастности к незаконному изменению целевого назначения и передаче в собственность 55 га государственных земель стоимостью свыше 5,5 млн грн. 25 марта Аваков был задержан в итальянском городе Фрозиноне(регион Лацио, Италия).

Юлия Маковеева, MIGnews.com.ua

Коментарі: 6

Про співтовариство

Шукати в архіві

Важливі замітки

Лента блогеров.

Забужко позавидовала Януковичу,своему любимому писателю.

Європейський суд починає розглядати справу Луценка

Гонорари Януковича вищі, ніж в Обами і авторів бестселерів

Під тиском ЄС в Білорусі звільнили двох політв’язнів

Одинадцяте засідання Polit Club. ч.3

Одинадцяте засідання Polit Club. ч.2

Одинадцяте засідання Polit Club. ч.1

Спротив в Україні запустить усвідомлення українцями себе

В Вильнюсе азаров призвал Тимошенко покаяться

Суд в Италии освободил Авакова