Не можна придушити? Тоді виштовхати

Перед тим, як піти 13 липня на щорічні літні канікули, Державній думі довелося розглянути серйозні питання порядку денного. Парламент країни поспішно проголосував за цілу низку законів – про некомерційні організації (НКО), про наклеп та про інтернет, – які мають на меті зміцнити режим та залякати й розпорошити його найактивніших опонентів.

Попри ознаки непослуху з боку партій, що їх раніше вважали лояльними до Кремля, Дума все ще перебуває в руках стовідсотково провладної «Единой России». У такому статусі вона залишається для президента Владіміра Путіна надійною зброєю в боротьбі з опозиційним рухом усередині країни. Наразі Москва не збирається застосовувати грубої сили: це бачилося б неприйнятним і було б водночас ризикованим та нерезультативним. Путін не бажає, аби Росія за одну ніч перетворилася на парію на кшталт Білорусі, і Кремль вирішив так: «Якщо не можна їх придушити, то треба виштовхати», – вважає Боріс Макарєнко з московського Центру політичних технологій.

Законодавчий наступ розпочався минулого місяця, коли було прийнято закон про підвищення штрафів за участь у несанкціонованих демонстраціях аж до 300 тис. російських рублів, або $9300. А позаминулого тижня з’явилися ще три нові закони. Відповідно до першого, неурядові організації, які отримують фінансування з-за кордону, підлягатимуть відтепер суворішим фінансовим перевіркам і повинні публічно оголосити себе «іноземними агентами» – термін, що має на меті дискредитувати всю їхню роботу. Другий закон повертає кримінальну відповідальність за наклеп (яку лише торік виключили з відповідного кодексу). Відтепер максимальний штраф за це буде піднято аж до 5 млн російських рублів. У межах третього буде створено «чорний список» сайтів, що підлягають блокуванню – нібито для захисту дітей від нелегального або шкідливого контенту. Насправді ж буде застосовано технологію, яку можна використовувати проти будь-якого онлайн-матеріалу, що його держава вирішить заборонити.

Законодавці писали ці проекти поспіхом. Формулювання закону про НКО довелося швиденько відредагувати між першим і другим читаннями, коли стало зрозуміло, що два союзники Кремля – Російська православна церква, яка отримує пожертви з-за кордону, та державний телеканал Russia Today, фінансований коштоміноземних рекламодавців, – підпадають під категорію «іноземні агенти».

Чи то через поспіх, чи так було задумано, але нові закони сформульовані дуже розпливчасто, що дає судам і чиновникам від голови до хвоста російського бюрократичного ланцюга значну свободу дій під час їх застосування. Навряд чи вони стануть початком масових репресій, хоча місцеві та регіональні чиновники напевне скористаються ними для переслідування опонентів і суперників на місцях. Головне, що ці норми створені не так для регулярного застосування, як для постійного тримання опозиції під страхом кари.

Закон про інтернет може мати найдалекосяжніші наслідки. Він вимагає створення нового державного органу для управління списком веб-ресурсів із забороненим контентом; незрозумілим залишається склад цього нового комітету, а також те, як він вибиратиме сайти для блокування.

Що турбує російських інтер­­нет-оглядачів найбільше – то це те, що хоча в тексті закону йдеться переважно про сайти, пов’язані з дитячою порнографією, нелегальними наркотиками й самогубствами, він містить і положення про будь-які види незаконних онлайн-матеріалів, які можна блокувати рішенням суду. Неоднозначність формулювань робить цей документ знаряддям для маніпуляцій на політичному ґрун­­­­ті. Понад те, для блокування як індивідуальних сайтів, так і ІР-ад­­рес інтернет-провайдерам, можливо, застосовуватимуть технологію глибокої перевірки мережевих пакетів (пакетної фільтрації), яка просіює інтернет-трафік окремими потоками, що полегшує блокування окремих сервісів (як-от Skype) або сторінок (на­­приклад, конкретної групи вFacebook).

На виправдання новоприйнятих законів і процедур Дума звич­­но вже киває на закордон, порівнюючи їх з американським законом про реєстрацію іноземних агентів (Foreign Agents Registra­­tion Act). Ініціатор законопроекту про НКО Алєксандр Сідякін вважає, що в терміні «іноземний агент» немає «нічого образливого». А одна з авторів відповідного документа про інтернет Єлєна Мізуліна твердить, що цей закон має на меті лише захист дітей та родини й не може бути використаний із політичною метою.

Насамкінець, за новими законами Думи ховається суміш нервозності з приводу абсолютно нового, незнайомого політичного середовища й віри в жорсткі методи попереднього президентства Путіна. Ще не відомо, чи будуть вони такими самими дієвими, як колись. За останнє десятиліття він показав свою спритність у маніпуляціях офіційною політичною системою – світом партій та виборів, – але і йому, і його радникам іще належить проявити свою майстерність у поводженні з куди менш піддатливою сферою громадянського суспільства. Нещодавні опитування, проведені дослідною організацією «Левада-Центр», свідчать, що хоча загалом рівень підтримки Путіна залишається високим, значна її частина (40–45%) пасивна або залежить від обставин.

tyzhden