Богдан-Ігор Антонич "Молитва"

Молитва людська є неначе дим,

кружляє над селом, мов білий лебідь,

аж стовбуром кудрявим, золотим

розвіється по кришталевім небі.

Молитва людська - це ґотицька вежа,

що виструнена навсторч у блакить,

що захват майстра й біль її мережав -

над гамором юрби німа мовчить.

Молитва людська є немов тополя,

на небо дивиться над ланом жит,

струнка, тонка, самітна серед поля

хитається від вітру та дрижить.

Молитва людська є немов орел,

над хмари вилетить з землі порога,

Аж задрижить, неначе перепел:

побачить вогняне обличчя Бога.

Останні статті

Вечірка «Лемківське весілля»
21.10.2011, 11:19

"Колір лемківської долі"( дует "Червоне та чорне")
24.09.2012, 14:21
Усні лемківські історії
19.04.2011, 21:49
День Святого Миколая
05.12.2010, 20:34
пісня з Пряшівщини
20.11.2010, 20:36

Коментарі

Гість: krzysztofd18

18.09.10, 00:35

Дуже гарно, захопливо... Я вражений...

jktu__

210.09.10, 11:41

"Молитва залізо ломить"
Цей вислів був одним з титульних в мого діда, а мама мені передала його.. Не раз вже встиг в цьому переконатися, та все одно віра залишається для мене річчю хиткою..

Гість: Переsмешник

312.09.10, 06:36

Берегулька

418.09.10, 11:25Відповідь на 1 від Гість: krzysztofd18

дякую!

Берегулька

518.09.10, 11:29Відповідь на 2 від jktu__

Очевидним є для нас те, що можемо побачити на власні очі, до чого можемо доторкнутись рукою. А тут залишається просто вірити...