Наступним послом Франції в Україні, ймовірно, стане Ален Ремі. Саме його кандидатуру радше за все пропонуватиме Париж у межах планової ротації Жака Фора http://www.ut.net.ua/Politics/29839

Доки захист і обвинувачення сперечалися, кого насправді підтримують свідки, ті показували всю «красу» української політики

«Чиста кількість» робочих днів, витрачених на судові слухання справи Тимошенко, перевалила за 30. Утім, на 25-му засіданні 18 серпня суддя Родіон Кірєєв завершив фазу допиту свідків. Саме ця процедура стала, навіть попри заборону телетрансляції, найяскравішою по­­ки що частиною процесу.Специфіка звинувачень на адресу екс-прем’єра, як уже не раз писав Тиждень, у тому, що її дії під час укладення «газових» угод із Росією важко витлумачити юридично однозначно. Незрозуміло, наскільки реально говорити про завдані державі збитки, якщо газ постійно дорожчає в будь-якому випадку. Читайте також: Володимир Яворівський: «Вирок Тимошенко стане детонатором для українського суспільства»

(І недарма, мабуть, слова «збит­­ки» намагалися уникати навіть свідки обвинувачення). Також законодавство не дає чіткої відповіді на запитання, мала чи не мала Тимошенко-прем’єр право видавати керівництву НАК «Нафтогаз України» розпорядження про підписання угод, не затверджене у формі директив колективним рішенням Кабміну. В експертних коментарях, якими рясніє преса, можна зустріти думку, що тут має місце правова колізія, яку мав би розглядати не Печерський, а Конституційний суд. Саме тому виступи трьох десятків допитаних, серед яких абсолютну більшість становили свідки обвинувачення, викликали в експертному й громадському середовищі різні, часом протилежні думки. І для громадськості вони стали не так доказом (чи запереченням) провини екс-глави уряду, як свого роду збільшувальним склом, крізь яке можна бачити політичні розстановки поточного моменту. Із тієї ж таки причини великого розголосу набули виступи в суді помітних політичних фігур, тоді як колишні й нинішні працівники апаратів, департаментів та інших «технічних» структур влади лишилися майже ніким не помічені.

Тиждень вирішив зафіксувати для історії те, що можна було б назвати «розкладом свідків» на «процесі сторіччя». Тут ми зіткнулися з певними проблемами. Виступи таких персон, як нинішній прем’єр Микола Азаров або екс-президент Віктор Ющенко, котрий закрив фазу заслуховування свідків, легко виокремити як суто політичні (той-таки Азаров і членом уряду під час розгляданих подій не був, і в суді про межі повноважень прем’єра нічого не розповів). Проте в багатьох випадках свідчення по суті та політичні  винувачення були тісно переплетені. Досить згадати полум’я­ний виступ у суді екс-міністра оборони Юрія Єханурова, котрий демонстративно покинув засідання Кабміну 19 січня 2009 року. На його думку, екс-прем’єрка підписала угоди внаслідок шантажу з боку Путіна, котрий погрожував реанімувати кримінальні справи 1990-х років щодо діяльності компанії ЄЕСУ. Траплялись і такі ситуації, як із виступом далекого від газової тематики екс-міністра освіти Івана Вакарчука. Він заявив у суді, що для підписання угод із Росією «директиви уряду, мабуть, були потрібні», але водночас у досить оригінальній формі заперечив навмисне завдання Юлією Тимошенко збитків державі – «вона ж приймала присягу».

Там, де йшлося конкретно про інкриміноване Тимошенко «перевищення повноважень» (зокрема, у формі «фальсифікації» урядових директив), більшість свідків обвинувачення не змогли підтвердити незаконності дій екс-прем’єрки. Співробітники апарату попереднього уряду зазвичай наполягали на праві Тимошенко самостійно давати вказівки голові Нафтогазу. Водночас, наприклад, нинішній директор документального забезпечення секретаріату Кабміну Олег Коваль повідомив, що доручення, видане Тимошенко в Москві керівникові НАК Олегові Дубині, хоч і містило заголовок «директиви», формально директивами уряду не було, а отже, можна говорити про фальсифікацію документа, на чому й будує свою стратегію обвинувачення. Читайте також; The Economist: Не гнівайте Віктора. Схоже, що арешт Юлії Тимошенко викликаний бажанням помститися Важче сказати, як суд витлумачить, наприклад, свідчення екс-директора «Укртрансгазу» Ярослава Марчука, котрий розповів, що в січні 2009 року газових запасів України могло вистачити максимум на три-чотири тижні. Чи вирішить суд, що цього було достатньо, щоб продовжити торгуватися з Газпромом? Нагадаємо, до підписання угод Тимошенко – Путіна представники тодішньої опозиції, котрі зараз перебувають при владі, звинувачували в «газовій війні» винятково офіційний Київ, і наполягали, що угоду з Росією треба підписати якнайшвидше. Або взяти свідчення керівника бюджетного департаменту НАК Нафтогаз Ярослава Диковицького, що пролунали ще в перший день заслуховування свідків. Формально він сказав, що держава не зазнала збитків через угоди Тимошенко, але водночас наголосив, що це винятково заслуга керівництва НАК. Із «проющенківських» міністрів тодішнього уряду дещо неочікувано політичну підтримку Тимошенко висловили, крім Вакарчука, екс-міністр юстиції Микола Оніщук, екс-міністр транспорту Йосип Вінський та екс-міністр молоді й спорту Юрій Павленко, на чию думку колективне рішення уряду не було необхідним для укладення українсько-російських угод. Ін­­ша річ, наскільки це пояснюється симпатією до Тимошенко (чи антипатією до Януковича), а наскільки – бажанням зайняти позицію «я вважав, що все законно, і тому не протестував». Водночас суд так і не залучив до процесу абсолютної більшості учасників історичного засідання уряду, про яких клопотав захист: екс-віце-прем’єра Григорія Немирю, екс-віце-прем’єра Івана Васюника, екс-в.о. міністра фінансів Ігоря Уманського, екс-міністра праці Людмилу Денісову, екс-главу Мінвуглепрому Віктора Полтавця, екс-міністра Кабміну Петра Крупка і, звичайно, екс-очільника МВС Юрія Луценка, котрий сам уже дев’ять місяців перебуває в СІЗО. На захист Тимошенко зміг виступити її колишній перший заступник в уряді Олександр Турчинов. Водночас колишній керівник апарату Кабміну, а сьогодні головний апаратник партії «Батьківщина» Михайло Лівінський попросив перенести його свідчення, щоб мати час підготуватись і знайти собі помічника-адвоката. На думку обвинувачення, таким чином прибічники Тимошенко намагалися вкотре «затягнути процес» – і без показань Лівінського обійшлися. У поданій таблиці свідків у справі Тимошенко розділено за трьома категоріями. Перша – ті, хто більш-менш відверто підтримав її дії. Зазвичай ці люди свідчили на користь права екс-прем’єрки самостійно надати керівнику скандальні директиви. Друга категорія – ті, хто не менш відверто був на боці обвинувачення. В цьому випадку горизонтальна лінія відокремлює тих, хто у своїх свідченнях говорив здебільшого про юридичну процедуру надання урядових директив, від тих, чиї показання зводились до аргументів про те, що внаслідок переговорів Тимошенко з Росією газ подорожчав замість подешевшати. І, нарешті, третя категорія – свідки, чиї виступи були спри­йняті, кажучи по-науково­му, амбівалетно. Зокрема, прес-службами «Батьківщини» та Генпрокуратури, котрі тлумачили ці виступи в діаметрально протилежному дусі. Так, після допиту перших сімох, 28 липня, Тимошенко заявила, що її правоту підтверджують усі, крім Костянтина Бородіна. А за два тижні генпрокурор Ренат Кузьмін запевнив громадськість, що, навпаки, усі до єдиного свідки вказують на провину підсудної. Зазначимо, що подібна заява генпрокурора до завершення процесу може бути тлумачена як тиск на суд. 

Йосип Вінський	Валерій Винокуров	Ігор Бондаренко
Олександр Зенюк	Олег Дубина	Іван Вакарчук
Володимир Нагребельний	Олег Коваль	Тетяна Корнякова
Микола Оніщук	Володимир Огризко	Василь Куйбіда
Юрій Павленко	Микола Азаров	Ярослав Марчук
Василь Павлюк	Юрій Бойко	Володимир Новицький
Юрій Продан	Костянтин Бородін	Богдан Соколовський
Іван Ратушняк	Костянтин Грищенко
Олександр Павленко	Юрій Єхануров
	Віктор Ющенко

Олександр Михельсон http://www.ut.net.ua/Politics/29819

У корів — особлива система травлення. Спершу корм потрапляє у найбільшу частину — рубець, де під дією мікрофлори бродить. Затим мігрує до сітки, в якій їжа формується у невеликі кульки, зручні для пережовування. Зригуючи, тварина повертає їх до рота і наминає повагом, переважно навлежачки. За другим ковтанням пожива потрапляє у книжку, звідти — у сичуг, де і засвоюється. Процес ремигання триває чотири-дев’ять годин на добу. Така етологія корови! Деталізую це для тих, хто не закінчував трирічних курсів зоотехніків і не насмілився обрати другою освітою аграрну, але посіпує агропромівськими віжками у горішніх ешелонах влади. От і «сільський» міністр на початку свого правління запевняв, що молочне скотарство — серед пріоритетів, і він не дасть скривдити галузь. Та якщо у корови на язиці — молоко, то у наших очільників — пусто­порожні тиради. Селян, із обійсть яких на переробку надходить 60% надоєного в Україні молока, нинішній уряд позбавив єдиної державної підтримки — дотацій. Не одержують їх і сільгосппідприємства. Утримувати корів стало невигідно. Із кожним місяцем поголів’я невпинно скорочується, через нестачу сировини зросли в ціні молокопродукти. Відтак, їх споживання скотилося до найнижчого рівня за останні роки. Така ціна владної «жуйки»! Український налигач Не везе нашим корівкам на головних «пастухів»! Затіяли вони ревізію дотаційної системи «молочного» ПДВ, що діяла впродовж десяти років. І сказали: відтепер схема виплати державних дотацій функціонуватиме інакше — не за обсяг зданого на переробку молока, а на одиницю великої рогатої худоби. Себто на кожну голову. Як на мене, мірилом можна було б обрати роги, хвіст чи ратиці. Бо без урахування вимені, його продуктивності, якості молока, дотації абсолютно не­ефективні. Однак мудрагелі сказали і закріпили цю новацію відповідним законом, який почав діяти з цього року. Проте жодної компенсаторної гривні аграрії не одержали. Втім, постанова Кабміну №246 від 2 березня 2011 року «Порядок нарахування податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету переробними підприємствами за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо і м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі, а також виплати і використання коштів, що надійшли від його сплати» передбачає протилежне.

[ Читати далі ]

Європа попередила Хорошковського: через Одесу безперебійно транспортуються наркотики Невдоволення європейських спецслужб низькою ефективністю протидії

наркотрафіку в Україну призвело до скорочення спільних спецоперацій, говориться в статті ZN.ua.

"Керівництво СБУ, яке занадто залучене в бізнесові й

внутрішньополітичні розбірки в Україні, не користується достатньою довірою європейських колег", - стверджує автор публікації.

Як наголошується в статті, в основі роботи спецслужб лежить обмін

оперативною інформацією, в розголошенні і витоку якої джерела не зацікавлені. Найчастіше ця інформація пов'язана з політичною ситуацією в сусідніх країнах. Передаючи ці секретні відомості для використання в спільних операціях із спецслужбами сусідніх країн, європейці хочуть бути впевнені, що ці дані не будуть використані в особистих та комерційних цілях. Такої впевненості щодо Валерія Хорошковського, який не приховує свої бізнес-інтереси і політичні погляди, в Європі немає. Жодну європейську спецслужбу не очолює офіційний мільярдер і власник фінансово-промислової групи.

На думку професіоналів спецслужби, з якими спілкувалося zn.ua,

для нанесення реального збитку наркомафії звітувати про успіхи у боротьбі з наркотиками слід не стільки "перекритими каналами" поставки і вилученими партіями, а засудженими організаторами поставки. Для цього організовуються так звані контрольовані поставки - коли виявлення партії вантажу не супроводжується до пори до часу вилученням. Виявлений вантаж ведуть, і відстежують постачальників, розповсюджувачів, склади, кораблі, схеми фінансування. Потім йдуть арешти. Коли іноземні спецслужби говорять про маршрути транспортування наркотиків, вони оперують не суб'єктивними оцінками, а конкретними фактами. Контролюючи постачання наркотиків з латинської Америки та Афганістану до Європи, західні спецслужби отримують інформацію про шляхи проходження вантажів. Але далеко не завжди українські колеги інформуються про ці постачання. Зарубіжні спецслужби цікавить, чи є у наркомафії спільники в державних органах транзитних країн, які проломи в режимі контролю відкриті на кордонах. І за даними Інтерполу, один з основних маршрутів проходить через Україну. "Центральна роль у транспортуванні героїну і кокаїну відведена порту Одеси... Заплановане введення безвізового режиму з Україною може сприяти збільшенню трафіку через чорноморський маршрут", - заявив Роб Уейнрайт, глава Європолу - поліцейської служби Європейського союзу. "Заява Європолу свідчить, що контрольовані європейськими спецслужбами поставки, про які не сповіщаються державні органи України, в більшості випадків проходять безперешкодно, причому обсяг і число таких поставок зростає. Інакше б Європол не став називати конкретний маршрут через Одесу. Це по суті неофіційне прохання до влади України перекрити дірки в транзиті наркотиків через конкретний порт", - зазначив zn.ua один із співробітників української спецслужби.

http://gazeta.ua/articles/politics/_vropa-poperedila-horoshkovskogo-cherez-odesu-bezperebijno-transportuyutsya-narko/398019

- Василь Георгійович, ми знаємо вас як політичного та громадського діяча, який довгий час працює в команді діючого Президента. Ви неодноразово публічно висловлювалися на підтримку дій глави держави. Зараз ми спостерігаємо щодо Федерації профспілок України, яку ви очолюєте, утиски прав членів профспілок. Прокоментуйте, які глибинні процеси стоять за цим? - Тут є глибинна причина, і не одна. Перше – Федерація профспілок України вперше за всю історію підтримала програму Президента, оскільки у соціальному плані вона дуже близька до тих вимог, положень та програмних документів, які є у ФПУ. По-друге, Віктор Янукович на зустрічі з профспілками України публічно заявив, що йому б дуже хотілося, якби профспілки стали народними контролерами реалізації програми Президента. Враховуючи це, ми намагаємось виконувати обов’язки народного контролера. І, зрозуміло, що де погано – ми критикуємо, і зрозуміло кого критикуємо. Безумовно, не всім це подобається. По-третє, Федерація профспілок запропонувала безліч цікавих проектів як Президенту, так і Кабінету міністрів. Назву лише кілька: з відтворення державної санаторно-курортної системи. [ Читати далі ] ========== Вице-премьер министр Сергей Тигипко попросит руководителя Администрации президента Сергея Левочкина помочь руководителю Федерации профсоюзов Украины нардепу от Партии регионов Василию Харе справиться с налоговой милицией, которая сейчас производит выемку документов в профсоюзных офисах. Об этом Василий Хара сказал журналисту LB.ua Максу Левину. "Он назвал это дикостью и первое, что он пообещал, что обязательно поговорит с Лёвочкиным, с которым у него сейчас встреча. Потому что расшатывать организацию, которая должна решать социальные вопросы, просто немыслимо", - сказал Хара. http://lb.ua/news/2011/08/26/112084_Tigipko_poprosit_Levochkina_pomoch.html ------------------ Ну цей Хара і ідіот... Так тупо підставити і Тігіпку, и Льовочку! Тепер, щоб довести непричетність АП и КМУ до нападу на профсоюзну федерацію, вони обидва повинні йому розпеченого паяльника в одне місце встромити.

 

Влада вкладає мільярди в силові структури - свою головну опору. Як пише видання Корреспондент, небачену щедрість оглядачі пов'язують із наростанням протестних настроїв у суспільстві. Бійці Беркута у повній бойовій амуніції останнім часом стали невід'ємною частиною центральних вулиць столиці, пише Корреспондент. Причому, вважає видання, екіпіровані вони так, ніби зібралися давати відсіч озброєним та агресивним повстанцям в одній із розбурханих арабських країн, а не охороняти порядок серед мирних і беззбройних співвітчизників. За останній рік влада серйозно переймається обмундируванням міліції. Зокрема, нещодавно Міністерство внутрішніх справ закупило 657 пар наручників, 9358 бронежилетів, 3754 одиниці захисного спорядження (куленепробивні щити, щитки для захисту рук і ніг), 336 пістолетів, кулеметів і гвинтівок. Експерти пов'язують міліцейські покупки із підготовкою до передбачуваного масового невдоволення, а зовсім не з посиленням боротьби із криміналом. Причому, на думку голови правління Української Гельсінської групи Євгена Захарова,екіпірування, у якому Беркут виходить на акції протесту, демонструє, що влада боїться мітингувальників. "Очевидно, що після помаранчевої революції Віктор Янукович боїться протестів і намагається убезпечити себе від них", - упевнений правозахисник і член Всеукраїнського товариства українських в'язнів і репресованих Олександр Шевченко. Він заявив, що за останній рік влада значно посилила підготовку міліції до акцій протесту. Про збільшення фінансування силовиків говорять і статті держбюджету. У 2011 році, порівняно з 2010-м, бюджет Генпрокуратури збільшився майже вдвічі - з 1,2 млрд грн до 2,2 млрд грн. Фінансування СБУ зросло більше ніж на 0,5 млрд грн.: З 2,3 млрд до 2,9 млрд, а МВС - на 1,5 млрд: з 9,6 млрд до 11,1 млрд. "Силові структури стають єдиною опорою режиму. Але вона дуже ненадійна, довго на багнетах не висидиш", - упевнений політолог Вадим Карасьов. Стас Речинський, редактор сайту ОРД, що спеціалізується на кримінальній тематиці, а також розслідуваннях про зловживання у правоохоронних органах і має широкі контакти як у МВС, так і в СБУ, каже, що, за його інформацією, всередині МВС зараз іде посилення силового та економічного блоку і водночас прибираються аналітичні підрозділи. "Тобто боротися зі злочинністю скоро буде нікому", - зазначає Речинський http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1257218-korrespondent-zyasuvav-navishcho-ukrayinska-vlada-vkladae-milyardi-v-silovi-strukturi

Збільшити

Виталий Портников Российских телезрителей убеждают, что в Украине просто нет "пророссийских" политиков.

Виктор Янукович больше не самый большой друг российских трудящихся, смелый защитник дружбы России и Украины от коварных националистов, победитель "оранжевых" и подписант Харьковских соглашений, позволивших России сохранить в Крыму военно-патриотическую иллюзию. Нет, Янукович - настоящий предатель, которому наплевать на интересы своих избирателей, который пляшет под дудку зловредных местных олигархов, не способных подвинуться и отдать Украину в ласковые руки Романа Абрамовича, Виктора Вексельберга или братьев Ковальчуков. Так считает программа "Время" - главный информационный рупор российского руководства, оставшийся в наследство еще от советских времен, когда великий диктор Игорь Кирилов зачитывал красивым голосом некрологи по безвременно скончавшимся генеральным секретарям. Фонетические возможности ведущих с тех пор поблекли, а традиции остались. Оценка деятельности Януковича оказалась логическим продолжением жестких слов российского президента Дмитрия Медведева, обвинившего украинское руководство в иждивенчестве. Медведев не переходил на личности. Программа "Время" - перешла. "Стоит напомнить, что Виктор Янукович пришел к власти под громкими лозунгами дружбы с Россией и поддержки русского языка. Избиратели юга и востока Украины дружно за эти идеи проголосовали. Но русский язык государственным так и не стал, а отношения между двумя странами портятся на глазах", - напоминают авторы сюжета. "Увеличение российских инвестиций выгодно для украинской экономики, но невыгодно украинским олигархам, которым пришлось бы, что называется, подвинуться. Партия регионов Януковича с национальным крупным капиталом связана тесно. В результате, практически все совместные с Россией экономические проекты буксуют", - рассказывают журналисты, возмущенные попытками Киева договориться с Брюсселем. И делают вывод: Виктор Янукович рискует одновременно испортить отношения с Россией и не добиться понимания в Евросоюзе. Примерно такой же была тональность "Времени", когда Москва решила перейти к жесткому давлению на Александра Лукашенко. Да, с тех пор белорусскому президенту удавалось встречаться с российским коллегой и добиваться от Москвы если не уступок, то обещаний - но критика деятельности Лукашенко и давление на него не прекращались ни на день. Теперь со счетов списали Януковича. В СМИ его будут критиковать, российская власть будет жестко давить на него, требуя немедленно согласиться на все условия Москвы. Это - одна из лучших новостей, приходивших с востока за последние десятилетия. Политика слона в посудной лавке, почему-то кажущаяся в Кремле наиболее эффективной, не оставляет украинскому президенту никакого выбора и оставляет его один на один с Западом - между прочим, как и Лукашенко, уже просящего Евросоюз о пощаде и обещающего - ! - выпустить всех политических заключенных. Заодно решается и важная психологическая задача - российских телезрителей убеждают, что "националист" Ющенко не был случайностью, что в Украине просто нет "пророссийских" политиков. Предатели и иждивенцы ну буквально все. Что и требовалось, доказать! Голосуют украинцы за Ющенко, Тимошенко, Януковича, а их страна все равно не умещается в кремлевской тарелке, как ни верти. Спасибо Первому каналу. http://rus.newsru.ua/columnists/02Sep2011/signal.html

Землю в Межигорье райсовет оценил меньше $100 за соткуkyivpost.ua

Вышгородский районный совет в Киевской области оценил земельный участок площадью 105 га, на котором находится резиденция Межигорье Президента Украины Виктора Януковича, в 7 млн грн.

Об этом сообщили в пресс-службе Всеукраинского объединения Свобода. В частности, как сообщили в партии, сессия Вышгородского райсовета сегодня, 2 сентября, рассматривала вопрос об утверждении оценки 105 гектаров земли на территории Новопетровского сельского совета. "Этот участок известен в народе как печально известное Межигорье Януковича", - говорится в сообщении. По данным Свободы, начальник управления Госкомзема в Вышгородском районе Алексей Рачинский и председатель постоянной комиссии районного совета по вопросам земельных отношений и агропромышленного развития Юрий Туркеня предложили депутатам утвердить оценку в 6,82 грн. за м. кв. (то есть 7 136 289,19 грн. за 104,6107 га.). Присутствующий депутат-свободовец Юрий Левченко обратился к депутатскому корпусу с призывом не принимать такие позорные решения. Он разъяснил, что когда в Вышгородском районе, в 20 минутах езды от Киева, земли продают за сотни и тысячи долларов за сотку, то оценивать 100 гектаров прекрасной заповедной зоны на берегах Киевского моря за 7 млн. грн. является обыкновенным издевательством над людьми.При этом в Свободе отметили, что первым вопросом в повестке дня сессии был отчет председателя РГА Александра Приходько за первое полугодие, в котором неоднократно упоминалось, с какими проблемами власть находит деньги на ремонт больниц, школ, зарплаты бюджетникам и т.п. "Одновременно с такой оценкой Межигорья местный бюджет недополучит по меньшей мере 9 млн грн годовой арендной платы. Более того, эта оценка, вполне вероятно, может быть использована в качестве аргумента в недалеком будущем для занижения цены Межигорья при его окончательной передаче Януковичу", - отмечается в сообщении. Единственное объяснение, которое смогли дать чиновники, было, по данным Свободы, смехотворное утверждение о том, что целевое назначение земли, которую арендует ООО Танталит, рекреационное – под какой-то эфемерный комплекс отдыха, и потому законодательство разрешает оценивать эту землю дешевле. Как подчеркнули в партии, никакие аргументы свободовца не повлияли на настроения в зале. Также отдельным решением райсовет отклонил требование Левченко проводить голосование за земельное решение поименно – очевидно, местные "землеустроители" боятся, что за такие решения придется отвечать в будущем. "Следовательно, в конце концов, после длительных дебатов, районный совет все же сдал за копейки Межигорье Януковичу. Из 44 присутствующих депутатов 38 голосовали "за", 2 "воздержались" и только 4 (среди них 2 свободовца) проголосовали "против", и это при том, что в райсовет прошли 20 депутатов из так называемых "оппозиционных партий", - заявили в Свободе.

Бывший премьер-министр Украины о правлении своего президента.

Этот материал написан в ответ на статью украинского президента Виктора Януковича, которая была опубликована на страницах Wall Street Journal на прошлой неделе. Черновик был подготовлен Юлией Тимошенко в камере следственного изолятора в Киеве, где ее содержат в ходе судебного процесса по обвинению в превышении служебных полномочий. Приговор может быть вынесен на следующей неделе.

На прошлой неделе президент Украины Виктор Янукович на страницах этой газеты утверждал, что «будущее Украины вместе с Евросоюзом». Такие заявления находят положительный отклик в дипломатическом корпусе, но мы живем в эпоху пиара, и даже самые ужасные тираны могут предстать в образе красноречивых и дальновидных людей. Янукович в своей статье говорил о партнерстве с Западом, переходящем за рамки стратегических и экономических интересов, об «общей культуре ценностей и приверженности демократии, соблюдению прав человека и миру во всем мире». Но факты его правления говорят совсем о другом.

Придя 19 месяцев тому назад к власти, Янукович создал механизмы, ассоциирующиеся с диктатурой советского образца. Сегодня он обладает неограниченным влиянием на исполнительную, законодательную и судебную ветви власти. Парламент превратился в его послушный резиновый штемпель, а спецслужбы по его указанию подавляют инакомыслие.

Ключевым моментом в этом стало одностороннее решение Януковича в самом начале президентского правления отменить конституционные поправки 2004 года. Это решение утвердил спешно перетасованный Конституционный суд. Таким образом, Украина вернулась в эпоху до оранжевой революции, к системе сильной президентской власти. Одним росчерком пера Янукович существенно расширил свои полномочия.

Но его неуважение к конституционным нормам этим не ограничилось. В апреле прошлого года Янукович продлил России аренду военно-морской базы в Севастополе, где расположены основные силы ее Черноморского флота, сделав это вопреки четкому конституционному положению о том, что иностранные военные базы на украинской территории размещаться не могут.

Тем временем, в страну вернулась цензура средств массовой информации. В «индексе свободы СМИ» за 2010 год, который составляет организация «Репортеры без границ», Украина ошеломляющим образом опустилась на целых 42 места. Журналисты, ученые, студенты, активисты, мелкие предприниматели и представители оппозиции сталкиваются с угрозами и преследованиями за то, что открыто высказывают свое мнение. Неужели это та «современная и динамичная страна», которую обещает Янукович?

Безусловно, Януковичу удается рисовать розовые экономические картины для своей международной аудитории. Он говорит о том, что малый бизнес в стране на подъеме, но опускает тот факт, что предложенный правительством новый налоговый кодекс заставил в ноябре прошлого года выйти в знак протеста на улицы миллионы украинцев – в основном владельцев малых предприятий. В ЕС доля малого бизнеса в ВВП составляет 57%. На Украине этот показатель равен 17%. А согласно оценкам киевского неправительственного фонда «Спочатку люди», доля малого бизнеса в украинском ВВП из-за политики Януковича может снизиться до 11%. Президент также говорит о 35-процентном росте прямых иностранных инвестиций в 2010 году, однако за первые три месяца 2011 года их объем сократился на 73,75%.

Мы страстно верим в то, что будущее Украины вместе с Евросоюзом. Наше государство проявило готовность к достижению этой цели, инициировав переговоры о заключении соглашения с ЕС о всесторонней свободной торговле, которое должно быть подписано в текущем году. И хотя мы не хотим, чтобы показные политические судилища над Тимошенко и ее соратниками отвлекали Украину от движения по европейскому пути, следует отметить, что никогда прежде Евросоюз не заключал столь далеко идущее соглашение  о свободной торговле с недемократическим государством. К сожалению, именно в такое государство превращается Украина.

Последствия отступления Украины могут оказаться очень серьезными для крайне необходимого сближения Европы с восточноевропейскими странами. В равной мере события на Украине негативно отразятся и на европейских компаниях, действующих в рамках норм права при защите своих интересов, включая справедливое, беспристрастное и независимое судопроизводство.

Точно так же власть закона и защита гражданских прав будут исключительно важны для болельщиков, которые летом будущего года приедут на Украину на футбольный чемпионат Евро-2012. Наша страна вряд ли может себе позволить те телевизионные кадры, которые мы увидели на прошлой неделе в День независимости, когда грубая полиция по охране общественного порядка распыляла слезоточивый газ прямо в лица мирных демонстрантов.

Янукович совершенно правильно призывает к улучшению отношений с Россией, отмечая, что слишком долго энергетическая безопасность Украины страдает от дипломатических споров с восточным соседом. В таком случае весьма странно выглядит то, что в ответ на продление аренды российской базы в Севастополе Янукович получил лишь годичную скидку на газ из России. Вместо того, чтобы отучать украинские предприятия от дешевого газа, делая их более энергоэффективными и конкурентоспособными на международных рынках, Янукович в темпе марша возвращается обратно в эпоху советской экономики с ее искусственно заниженными ценами на энергоресурсы. Киев должен улучшать отношения с Россией, но делать это надо на основе взаимного доверия, уважения и честности.

Янукович агитирует за проведение дальнейших реформ в государственной сфере, в бизнесе и в судебной системе. Он прав, но учитывая то обстоятельство, что его режим преднамеренно и сознательно проигнорировал рекомендации Венецианской комиссии Совета Европы о проведении судебной реформы, вряд ли можно принимать такие заявления за чистую монету.

Более того, насколько согласуется его мнимое стремление к созданию независимой судебной власти и политические судебные преследования оппозиционных деятелей? Кроме Тимошенко, в заключении в ожидании или в процессе суда над ними находится 10 бывших членов нашей администрации. Некоторые из них сидят за решеткой с лета прошлого года на основании крайне неубедительных обвинений. Реальная причина этих судебных процессов – стремление режима Януковича отомстить, а также раздавить оппозицию в преддверии предстоящих в будущем году парламентских выборов.

Америка и Запад не являются заступниками и покровителями Украины, и немногое могут сделать для сохранения нашей демократии. Но мы умоляем читателей не верить лживым обещаниям Януковича. Наша страна, наш народ и наше гражданское общество нуждаются в вашем голосе, чтобы чувствовать себя увереннее и помогать самим себе. Если мы будем действовать вместе, отстаивая общие ценности и общие интересы, а также отвергая пропаганду во имя честности и прямоты, Украина сумеет возродить свою демократию, а также гарантировать себе место в Европе и в мировом сообществе демократических государств.

Юлия Тимошенко, Григорий Немыря
http://online.wsj.com/article/SB10001424053111904716604576544692953817596.html?mod=googlenews_wsj#articleTabs%3Darticle