Олена Бондаренко: Ходіння по колу

Ходіть краще подивитеся територію. З іншими в’язнями побачитися можна, з Тимошенко – ні. Бо? Бо зараз - слідчі дії. До 12.00 А після 12.00 теж не можна. Перелік осіб, хто може без попередньої заяви: президент, прем’єр-міністр, народні депутати. То ми можемо зараз побачити Юлію Володимирівну?- Ні, не можете. Чому? Кримінально-виконавчий кодекс не дозволяє. -Яка стаття? -Зараз пошукаю… Виходить, вертається, каже, то в іншому законі.

Він, начальник колонії, постійно, раз-по-раз, кудись виходить, повертається впевненішим, мабуть, черпає міць духу в більшого начальства. Знову пропонує екскурсію – пекарня, актовий зал… Шведські депутатки Вальбурга Габсбург Дуглас (віце-президент ПА ОБСЄ) та Аса Ліндестам звернулися через посольство своєї країни в Україні до Пенітенціарної служби та начальника Качанівської колонії з проханням про побачення з Юлією Тимошенко. Не отримали жодної відповіді, тож вирішили, що (як у демократичному світі) – позаяк не відмовлено, мають дозволити. Приїхали до колонії. Разом з ними – Євгенія Тимошенко, донька пані Юлії, та українські депутатки Олена Бондаренко, Олена Кондратюк (БЮТ-Батьківщина), Ірина Геращенко (НУНС), депутатка ВР Криму Олександра Кужель.

Розмова, цитована на початку – з начальником колонії Іваном Анатолійовичем Первушкіним. У присутності кількох його заступників, мабуть, для певності, або щоб свідки були, що він чітко стояв на сторожі. Пояснив, що шведських депутаток пустити до Юлії Тимошенко не може, бо повинне бути на те погодження МЗС.

Телефоную міністрові закордонних справ К.І.Грищенку. Приймальня за якийся час перетелефонувала. Пан міністр у Празі. Але поговорив. Є, каже, процедура, її треба дотримуватися, ви, Олено Федорівно, спробуйте-но потрапити до шведської тюрми. Доручити сконтактувати з нами комусь із заступників не може. Допомогти нічим не може. Через кілька хвилин по розмові шведським колежанкам повідомили з їхнього посольства, що МЗС України у зустрічі з Юлією Тимошенко відмовило. Відреагували. Оперативно.

Телефоную пані Герман. З’єднали. “Слухаю, Олено Федорівно», - голос втомлений, від державних справ либонь. «Ганно Миколаївно, пам’ятаєте – ви говорили якось, що ми обидві – ви і я – хочемо звільнення Юлії Тимошенко?» «Так». «Поговоріть із віце-президентом ПА ОБСЄ». В підсумку розмови Вальбурги Габсбург Дуглас із Ганною Герман остання повідомила, що вона – з питань гуманітарних і культури, решта – не в її компетенції. (Спитати, чи тортури щодо політв’язнів – гуманітарна сфера, не було вже як). Ще дзвінок - до приймальні голови Адміністрації Президента. Голова Адміністрації – на нараді. З’єднають, коли звільниться. (Щойно літак Харків-Київ приземлився в Борисполі, зателефонували з приймальні пана Льовочкіна. А сенс?)

Тим часом Первушкін Іван Анатолійович пригостив нас чаєм. Здогадуюся, які асоціації. Та ні, ми самі чаю випросили. До них принесли цукерки. Рошен, не АВК. Колесников дізнається – Івана Анатолійовича не похвалить.

Виходимо за територію. Люди скандують: «Юлі-волю! Юлі – волю!»

Через дорогу – великий постер: «Черный металлопрокат».

Женя Тимошенко пішла із зустрічі раніше – на побачення з мамою. Худесенька, як тростинка, в тоненькому пальтечку, скромна, неголосна. Вправно оперує в розмові з табірним начальством нормами законодавства. Така відчувається в ній сила духу, така воля – вона рятує маму. Дитина стала маминою стіною. А ти хочеш,щоб твоя дитина тебе рятувала?

Зараз мушу, таки мушу написати про вибори. Мабуть, видасться банальним, аж до осуги, але це чистісінька правда. Так само, як було правдою, коли кожен «проти всіх» означало «за Януковича».

Так от. Якщо програємо вибори до Верховної Ради 2012 року – жоднісінька душа не буде застрахована від «посадки», потоптання гідності, тортур і нищення. Тільки ваші сльози, страждання, муки не будуть видимі світу..

05.03.2012
Олена (Федорівна) Бондаренко, народний депутат від партії "Батьківщина"
/ прохання не плутати з нардепом від партії регіонів Єленою Бондарєнко. :)