Суд Юлії Тимошенко: битва помаранчевих прем’єрів

Тим часом в понеділок засідання почалося з залучення до справи чергового захисника екс-прем’єра – Юрія Сухова. Адвокату прийшлося приступити до виконання своєї ролі без підготовки. Початок виявився тяжким.

З колишніх міністрів першим до зали суду провели Юрія Єханурова. Більшості з них в цей день свідчити не судилося.

Кулуари зали суду. Фото Мустафи Найєма

Допит колишнього прем’єр-міністра Юрія Єханурова тривав безпрецедентно довго. Він простояв біля трибуни свідків майже п’ять годин, з яких запитання обвинувачення займали лише перші десять хвилин. Решта часу пан Єхануров провів у м’ясорубці, яку влаштувала йому Юлія Тимошенко.

Викласти повний діалог, що відбувався між Єхануровим та Тимошенко не дозволяють навіть рамки інтернет-публікації. Діалоги між екс-прем’єрами, адвокатом, суддею та обвинуваченням займають більше п'ятдесяти сторінок. Втім головна суть цих реплік концентрується навколо двох головних тем – вже відомих читачу директив та ролі і історії виникнення компанії RosUkrEnergo у газових стосунках між Україною та Росією.

Хоча починати довелося з найменш приємної для підсудної теми – боргів компанії ЄЕСУ.

ЮРІЙ ЄХАНУРОВ ПОЧИНАЄ

Як помітив адвокат Юрій Сухов, суд, нажаль, не забажав з самого початку допиту встановити, чи є між свідком Юрієм Єхануровим та підсудною Юлією Тимошенко неприязні стосунки. Однак незабаром природа цих стосунків стала очевидною настільки, що Родіону Кірєєву неодноразово доводилося захищати від образ не тільки свідка, а й – що більш дивно – підсудну.

Почалося с простого питання прокурорів до пана Єханурова, чому, на його думку, газові угоди 2009 року були підписані на явно невигідних для України умовах. І чи відомо екс-міністру оборони про особисте ставлення Юлії Тимошенко до переговорного процесу. У відповідь Єхануров вирішив згадати події одинадцятирічної давнини:

- Суб’єктивно для себе я розумів, що українська сторона не мала сильної позиції. Підписати такі угоди можна було лише, якщо ти в чомусь залежний. І цю залежність я відношу до подій, які відбулися раніше. В кінці 2000 року (Юрій Єхануров на той час займав посаду віце-прем’єр-міністра в уряді Віктора Ющенка – УП) мені подзвонили і сказали, що з першої приймальні прем’єр-міністра Віктора Ющенка до мене прислали генерала Олійника, який просився на зустріч з головою уряду з приводу того, щоб борги корпорації ЄЕСУ були перенесені на борги України. Генерал виклав мені свою позицію. Я спитав в нього, від кого він дізнався, що таке взагалі можливо. Він сказав, що йому таку інформацію надали в корпорації ЄЕСУ. Я йому пояснив, що це неможливо, щоб борги приватної структури були перенесені на борги держави. Ну а далі пролунали нецензурні слова, після чого я напоїв його чаєм і відправив. Через три тижні він був заарештований і отримав 3,5 роки, крім того з нього були зняті військові звання.

Тема боргів ЄЕСУ викликали перший спалах неприхованого роздратування з боку підсудної.

- Юрій Іванович, чи ви бачили судові рішення по Олійнику, - підкреслено ввічливо звернулась до екс-міністра Юлія Тимошенко, - вам відомо за що конкретно сидів пан Олійник?

- Я знаю про це з засобів масової інформації, - відповів Єхануров, не дивлячись в бік Тимошенко.

- А чи знаєте ви, що засудження Олійника не має ніякого відношення до ЄЕСУ? – уточнила своє питання екс-прем’єр. - І що генерал сидів за операції з облігаціями, а в самому рішенні чітко написано: все, що стосується ЄЕСУ, не доведено?

Фото Мустафи Найєма

Відповідь Єханурова не змінилась: свідок про всі деталі справи знав із ЗМІ. Тимошенко втретє переформулювала питання. Єхануров стояв на своєму, дослівно повторюючи свою відповідь. За проханням Кірєєва питання переформулювалось ще сім (!) разів. Після чого вже не витримав сам Єхануров.

- Юлія Володимирівна, враховуючи наші дуже приязні в лапках відносини я дуже толерантно відповідаю на всі запитання. І враховуючи, скажімо так, прийняту в українській політиці лексику, я буду намагатися не підніматися до вашого рівня в цій дискусії.

- Юрій Іванович, я дуже спокійно задаю питання і жодним чином вас не образила. Чи, не бачивши рішення суду по Олійнику, ви можете стверджувати, що він був засуджений за справи по ЄЕСУ?

Напружений діалог між свідком та підсудною почали перебивати прокурори. Але в цей день зусилля з боку обвинувачення та Родіона Кірєєва доволі часто виявлялися марними. Колишні прем’єри реагували на оточуючих, лише коли "сторонні" учасники справи переходили на крик.

Заради справедливості треба визнати, що формально праві в цій суперечці були і свідок, і підсудна. Справа в тому, що у 2000 році генерал Георгій Олійник дійсно був засуджений до 3 років за перевищення службових повноважень при переведенні 450 мільйонів доларів США на рахунки United Energy International в рамках реструктуризації газових боргів компанії ЄЕСУ. Проте три роки потому президія Верховного суду РФ повністю виправдала генерала по цій справі. А ще через рік Олійник був засуджений вже по іншій справі, пов’язаній з операціями з валютними облігаціями російського Східноєвропейського банку.

ЮРІЙ ЄХАНУРОВ ВИЗНАЄ ДИРЕКТИВИ

Найбільш болюча тема допитів була попереду. Юлія Тимошенко почала допитувати свідка стосовно директив.

Свої свідчення Єхануров почав з розповіді про засідання уряду 19 січня 2009 року – день, коли були підписані головні газові контракти у Москві. Нагадаємо, того ж дня Тимошенко підписала директиви, керуючись якими, голова НАК "Нафтогазу" поставив свій підпис під контрактами з Газпромом.

За словами Юрія Єханурова, в той день на засіданні Кабміну "віце-прем’єр-міністр Олександр Турчинов запропонував членам уряду затвердити директиви щодо переговорів у Москві".

- Коли я ознайомився з матеріалами, я зрозумів, що українська сторона нічого для себе не вигравала, а навпаки - здавала всі свої позиції: і щодо ціни, і щодо ставки на транзит і щодо обсягів транзиту газу. Тому я висловив свою точку зору і сказав, що я покидаю засідання уряду і не буду про це розповсюджуватись у ЗМІ, оскільки Україна все ще була в переговорному процесі.

За словами Єханурова, під час засідання членам уряду було роздано проект постанови про затвердження директив, однак самих директив він не пам’ятає.

Фото Мустафи Найєма

Захист Тимошенко полягав в тому, щоб довести суду: директиви в той день на голосування не ставились. Питання підсудної зводились до того, щоб переконати суд і присутніх у формальній відсутності в тексті стенограми засідання слів "проголосувати" або "затвердити" директиви.

- Юрій Іванович, де там звучить "затвердження директив"? - раз за разом питала екс-прем’єр.

- По змісту виступу першого віце-прем’єр-міністра як доповідача по другому питанню стояло питання про затвердження директив. І процитовано прем’єр-міністра і міністра палива і енергетики, які просили підтримати директиви.

Юлію Тимошенко така відповідь не задовольняла. Вона почала трактувати слова свого тодішнього заступника – Олександра Турчинова.

- Скажіть, будь ласка, тут є десь слово "проголосувати"?! Тому що під словом "підтримати" Турчинов мав на увазі політичну підтримку тих складних переговорів … Чи можна слово "підтримка" трактувати як політична підтримка тієї концепції переговорного процесу, яку ми вели з міністром палива та енергетики?

- Ваша честь, я не можу кваліфікувати слова, і давати їм юридичну оцінку! Я розумію так, що малося про підтримку – це значить, проголосувати.

Такий казуїстичний пінг-понг між колишніми главами урядів іноді тривав до сорока хвилин. Втручання в розмову судді і прокурорів не тільки не спрощувало, а затягувало процес. Кожне нове запитання Тимошенко починалось з "це останнє питання", а кожна наступна відповідь Єханурова "я вже відповідав". Судове засідання все більше і більше нагадувало не допит, а інтерв’ю настирного журналіста з чиновником у прямому ефірі, від якого неможливо було сховатися.

- Останнє питання, Юрій Іванович, якщо затвердження директив не вносилося в порядок денний, якщо директиви не роздавалися, якщо директиви як такі не ставилися на голосування, і якщо в кінці Турчинов чітко сказав, що немає необхідності затверджувати директиви, – чи можете ви після цього стверджувати, що ці директиви збирався затвердити уряд?

- Ваша честь, я вважаю, що всі слова "якщо" – це суб’єктивна думка Юлії Володимирівни Тимошенко. В даному випадку була чітка спроба провести директиви через засідання уряду, і щоб уряд їх схвалив своїм рішенням, своїм розпорядженням. І в даному випадку однозначно, що це питання без "якщо". Була спроба це зробити!

- Ну, тоді все! Мені, в принципі, все ясно: що не має значення нічого, - не витримала Тимошенко після чергового намагання судді припинити сперечання, – ні процедури, ні порядок денний – нічого не має значення. Має значення тільки ствердження.

Ця суперечка не була на користь Тимошенко. Насправді з стенограми засідання уряду 19 січня дійсно можна зробити висновок, що, по-перше, членам уряду був розданий проект директив, деякі пункти якого учасники засідання зачитували вголос; а по-друге, вже на початку засідання Турчинов сам дав зрозуміти, що мова йде саме про голосування питання про директиви.

ЮРІЙ ЄХАНУРОВ НЕ ЗМІГ ВІДПОВІСТИ ЗА ROSUKRENERGO

Подальший допит свідка стосувався подій п’ятирічної давнини. Нагадаємо, восени 2005 року одразу після відставки Юлії Тимошенко прем’єр-міністром України був призначений Юрій Єхануров. А вже в січні наступного 2006-го року у газових стосунках між Україною та Росією виникла компанія RosUkrEnergo.

Три чверті питань Тимошенко до Єханурова стосувались з’ясування обставин саме цього історичного моменту газових питань в Україні.

- Юрій Іванович, скажіть, будь ласка, а чи не була ваша позиція такою радикальною на засіданні уряду 19 січня тому, що ви не хотіли зникнення із стосунків між Росією і Україною компанії RosUkrEnergo? - почала екс-прем’єр.

- Питання посередника мене взагалі ніколи не цікавило, - заявив Єхануров, - і в даному випадку я вважаю, що введення цієї теми робиться для того, щоб відволікти від питання, яке сьогодні розглядається. Але, наскільки мені відомо, президент України в грудні 2008-го року надав директиви, в яких вимагав від делегації в Москві перейти на прямі відносини без посередника. Я нагадую, що я був в уряді по квоті президента України, і я мав виконувати цю лінію, я її виконав.

В очікуванні допиту. Фото Мустафи Найєма

- Скажіть, а які взагалі функції мусила виконували RosUkrEnergo між НАК "Нафтогазом" і "Газпромом", при тому, що між цими компаніями вже були встановлені стосунки в чисто грошовій формі? - намагалася продовжити допит Тимошенко.

Але тут її в черговий раз перебив прокурор, заявивши, що питання не стосується справи.

- Як це не стосується?! – обурилась Тимошенко, - це найголовніше питання справи!

- Підсудна! Поважайте суд! - втрутився Родіон Кірєєв, переходячи на крик, - обґрунтуйте необхідність такого питання, і суд вирішить - чи воно стосується справи, чи ні.

Треба зазначити, що в цей день прокурор і суддя виявляли неабияку синхронність у перебиванні підсудної як тільки питання заходило про компанію RosUkrEnergo. Мотивація кожного разу була одна й та ж: це не стосується суті справи. Що в черговий раз доводило, що свідок і підсудна набагато краще розбиралися в питаннях справи ніж ті, хто судив і обвинувачував.

- Я можу пояснити, чому питаю про це, - намагалась спокійно пояснити екс-прем’єр. – Я вважаю, що всі кризові наслідки, які відбувалися в Україні після 2006 року, в тому числі й криза 2009-го року, коли RosUkrEnergo отримала 1.7 мільярди від України і не заплатила "Газпрому" – це все наслідки підписання "Соглашения об урегулировании отношений в газовой сфере" від 4-го січня 2006-го року. Саме воно повністю зламало всю систему стосунків між НАК "Нафтогазом" і "Газпромом". І зараз важливо з’ясувати, чому це було зроблено.

- Тоді переформулюйте питання без оцінних виловів і задайте його, – погодився суддя.

В цей день Юлія Тимошенко повторювала питання про причини виникнення RosUkrEnergo 11 (!) разів. І майже кожного разу суддя просив ї сформулювати його більш стриманіше і конкретніше.

Але, скоротивши питання до мінімуму, Тимошенко вклала в нього все своє небайдуже ставлення до цієї швейцарської компанії:

- Високошановний Юрій Іванович! Поясніть нам, на ваш стратегічний прем’єрський погляд, які саме функції ви вбачали в компанії RosUkrEnergo, яка на той час задекларувала статутний фонд 20 тисяч доларів?

Нарешті Юрій Єхануров відповів, хоча й почав здалека:

- Єдиною причиною, чому ми опинилися в такій ситуації, було те, що до 1-го липня 2005 року, коли прем’єр-міністром була Юлія Володимирівна, українська сторона зайняла дуже жорстку позицію і не уклала урядову угоду з Російською Федерацією. А вже після 1-го липня російська сторона - "Газпром" - зайняла більш жорстку позицію і виставила більш високу ціну на газ, і почали в односторонньому порядку тиснути на Україну. У нас тоді ще був міждержавний договір з Туркменістаном. Я особисто вів переговори з президентом Туркменістану, відповідь була така: "Будь ласка, ми газ даємо туркменський, але труби у вас немає". Таким чином, транзит газу від Туркменістану до України став неможливим. І ми опинились перед двома варіантами: перший – ціна 230 доларів від Газпрому, або другий – ціна 95 разом з RosUkrEnergo. Україна, український уряд, президент – всі вибрали 95 при ставці транзиту, збільшеній в півтора рази до 1.65. І, ваша честь, я протестую проти того, що зараз робиться штамп: "Ви привели на ринок RosUkrEnergo". Цю компанію привели у 2004-му році, вона вже тоді працювала на ринку.

Юлію Тимошенко останнє зауваження мало хвилювало. Вона продовжила свою тему.

- Тобто, чи правильно я зрозуміла, що залучення тіньової корупційної компанії RosUkrEnergo в посередницькі стосунки сталося тому, що ви як прем’єр-міністр і високопрофесійна людина не змогли домовитися з прем’єр-міністром Росії? - продовжувала добивати Юлія Тимошенко.

- Ваша честь, ці запитання робляться для роботи на засоби масової інформації, - посміхаючись, але все ж таки нервуючи, звернувся Єхануров до судді. – Я просив би вас відмежувати мене від цього. Я по п’ять разів повторюю одне й те ж, і ці питання знову задаються, причому провокаційно. Я не знаю, чи мають ці питання відношення до ходу судового процесу. Я думаю, що в питаннях газу Юлія Володимирівна значно кваліфікованіша, ніж я….

На звернення Єханурова суддя зробив підсудній зауваження.

- Я просто не можу зрозуміти, як мені поставити питання, щоб вам, пане суддя, сподобалося, – відрізала Тимошенко. – Я єдине прошу Юрія Івановича не виходити із себе, не нервувати, не істєріть. Я ж до вас дуже спокійно і толерантно ставлюся.

- Абсолютно! Ви мене не виведете, - дійсно спокійно відповів Юрій Єхануров. – І до вас теж прохання одне… Оцей прийом піар-технологій з приводу приставки "тіньова", "корупційна" до RosUkrEnergo дуже нагадує мені американську технологію не згадувати Ірак без 11-го вересня. Ви попросіть своїх колег, щоб вони вам надали ще декілька якихось порад з цього приводу.

- Ясно Юрій Івановичу, ясно що вам просто немає чим пояснити, навіщо було втягувати корупцію в стосунки між на НАК "Нафтогазом" і "Газпромом"…

Нез’ясованим залишилось і питання, чи передбачалась якась система штрафних санкцій або гарантій по відношенню до RosUkrEnergo в разі невиконання зобов’язань по платежах, зокрема, заборгованості перед Газпромом. Єхануров пояснив, що він не може дати відповідь на це питання, адже в нього під рукою немає необхідних документів.

- Взагалі я не відслідковую питання заборгованості RosUkrEnergo. Є відносини між урядами, є відносини між господарюючими суб’єктами. Я розглядав ці питання і вирішував на макрорівні.

- Юрію Івановичу! - обурилась знову Тимошенко, - поясніть тоді, якщо держава Україна своєчасно сплачувала за газ, чому "Газпром" відключив поставку газу в Україну на початку січня 2009-го року?!

Вже стомлений Юрій Єхануров почав відверто глузувати з екс-прем’єра:

- Ваша честь, я із задоволенням звернуся до "Газпрому", скажу, що мені задали таке питання і попробую отримати відповідь від них.

В залі пролунав легкий смішок. Невдовзі допит Єханурова закінчився. Останніми словами Тимошенко на адресу свідка була "подяка за RosUkrEnergo".

Єхануров покинув залу суду спітнілий, а підсудну очікували більш приємні покази Йосипа Вінського. На відміну від Єханурова колишній міністр транспорту і зв’язку не зміг згадати потрібних обвинуваченню подробиць обговорення директив 19 січня 2009 року.

Засідання закрили вже під вечір, оголосивши перерву до четверга, де перед судом мають виступати решта членів уряду Юлії Тимошенко. ===================== П"ять претензій до Мустафи Наєма: 1. Наєм жодним чином не зачіпив питання тарифу на транспортування газу. Між тим, Тимошенко намагалась задати це питання біля 10 разів і не отримала відповіді. Нагадаю, згідно угоди 4.01.2006, директиви до якої писав прем"єр Єхануров, тарифна ставка фіксувалась на 5 років на рівні 1,6 долл до 1.01.2011 2. Наєм нічого не сказав про подвійні стандарти Єханурова. Він буквально стверджував, що його угода 2006 мала нижчий рівень, ніж угода 2001, яка була ратіфікована парламентом, то ж тому угода 2006 могла легко порушуватися у ході щоричних перемовин. Але коли Тимошенко неодноразово задавала питання, чому ж та сама логіка не поширюється на угоду 2009, Єхануров уникав прямої відповіді. 3. Також Наєм нічого не сказав про те, що угоді 2006 не передували протоколи, як це передбачалося міжурядовою угодою 2001.  Адже саме директиви ставляться зараз у провину Тимошенко. Це питання піднімалося неодноразово Тимошенко у ході допиту Єханурова, але Наєма більше зацікавив генерал Олійник. 4. Наєм нічого не написав про те, що Тимошенко наголошувала під час допиту Єханурова на тому, що так звані важкі пункти угоди 2006 (принцип "бери або сплачуй", штрафи за недобір газу) не передбачалися її директивами і Єхануров, який покладав за це відповідакльність на Тимошенко, не мав ніякої рації те робити, адже це компетенція Нафтогазу, а не прем"єра. 5. І головна претензія до Мустафи Наєма: сидячі на судовому засіданні та прослуховуючи стенограму допиту Єханурова и питання до нього Тимошенко, цей журналіст так і не зрозумів, що у 2006 було зруйновано СИСТЕМУ ДИВЕРСІФІКАЦІЇ джерел постачання газу в Україну і все було віддано ОДНОМУ монополісту - РосукрЕнерго. Це було статегічне рішення, яке прирекло Україну на подальші газові конфлікти. Не розуміти цього - це свідчення повного журналістського непрофесіоналізму