Наливайченко: Опозиція має спільно боротися за відкриті списки

Голова політради «Нашої України» Валентин Наливайченко дав інтерв’ю «Обозревателю». 



- Пане Валентине, ваш захід відвідали далеко не всі запрошені. Ви розчаровані?

- Ми не претендуємо на монополію цього заходу. Політичні сили разом виступили за те, щоб координувати зусилля на виборах. Я переконаний, цього хочуть і ті, що прийшли на зустріч, і ті, що не прийшли. Ми запропонували одне: перейти до дії. Дія і відбулась 12 липня. Це була перша робоча зустріч опозиційних сил по захисту чесних виборів. Запрошення були надіслано 17 партіям, 9 з них прийшли. Ми дійшли згоди у тому, що створюємо Комітет захисту чесних виборів… І ми розуміємо навіть тих, хто поставився з певною недовірою до нашого запрошення, - вони все одно наші союзники.

- Що конкретно робитиме цей комітет?

- Будуть дві робочі групи. Перша – це, власне, відстоювання демократичного законопроекту про вибори, законопроекту №42234-1 – виборчого кодексу, співавторами якого є Ключковський з «Нашої України», Підгорний з БЮТ та Гриневецький з Блоку Литвина. (Тут наші позиції підсилює те, що є позитивний висновок Венеціанської комісії щодо цього кодексу). Головне, за що ми боремося зараз (і що відображено у цьому кодексі) – це відкриті виборчі списки, більше того – відкриті регіональні виборчі списки, що є запорукою чесних виборів та протидією корупції.

- Давайте до виборів повернемося пізніше. Чому ваш захід не відвідала Юлія Володимирівна? В неї якраз зараз пауза у судових засіданнях. Ви з нею на цю тему контактували?

- Контактували. Один з керівників нашої партії особисто зустрічався з нею. Більше того, ми зараз розуміємо, що Юлії Володимирівні треба допомагати – і в політичному, і в правовому плані. Бо йде несправедливий суд щодо неї. Тому її відсутність є для нас вельми поважною причиною. На наступній зустрічі ми будемо чекати на БЮТ, бо й БЮТ нам потрібен, і всі інші партнери, тому що, повторюю, об’єднатись для нас є дуже важливим. Бо інакше ми не створимо чесних комісій, не зможемо відстояти голосування на виборах…

- Тобто БЮТ до вас приєднається?

- Ми до них приєднаємося, якщо в цьому буде потреба. Повторюю ще раз: «Наша Україна» не претендує на монополію у цьому процесі, ми працюємо з усіма на рівних засадах.

- Ви згадали про «чесні комісії». Це справді проблема – те, що позапарламентські партії не зможуть делегувати своїх представників до окружних виборчих комісій. Хоча «Нашої України» це якраз не стосується. Отже, у законопроекті Ключковського ця норма, слід думати, прописана по-іншому?

- Там прописані відкриті списки, 3-відсотковий виборчий бар’єр, і найголовніше – можливість спільного подання кандидатур до виборчих комісій. Для таких наших партнерів, як, наприклад, ВО «Свобода», це є дуже важливим. Важливо, щоби позапарламентські партії за рахунок партнерів по опозиції увійшли до виборчих комісій та діяли там чесно і фахово. Це питання – одне з ключових, і на наступній зустрічі ми будемо його детально розробляти. Тому ми і почали саме зараз. Якщо хтось вважає, що можна відсипатись до зими, то це неправильно.

Парламентаризм як такий у нас вмирає, і люди, що засіли зараз у парламенті, взагалі втратили відчуття демократичних перетворень у державі. Роздрібненість опозиції, «тушки» і конституційний переворот призвели до знищення Верховної Ради як такої. Невже прийняття пенсійної реформи нікого ні в чому не переконало? Чого ми там домоглися як опозиція? Ані Харківським угодам не зуміли завадити, ані пенсійній реформі. Якщо програємо ще й виборчу систему, проект «Україна» можна закривати.

- То що, восени в Раді буде битва виборчих кодексів? Є проект, який розробляє Лавринович, є проект групи під керівництвом Ключковського. І обидва будуть винесені на голосування?

- Ні, не зовсім так. У Раді зареєстровано законопроект №42234-1 – про нього я вже говорив. А от законопроект від влади не зареєстрований взагалі! Тому ми й беремо ініціативу в свої руки, бо ще є шанс боротися. Опозиція зарано здалася.

- Чому влада з цим зволікає?

- Ну, це вже вона сама хай і пояснює.

- З приводу ситуації в середині «Нашої України». Андрій Парубій говорив в інтерв’ю «Обозревателю», що перший етап з’їзду вашої партії відбувся 27 квітня цього року. Хоча насправді це була акція під стінами Верховної Ради з нагоди річниці ратифікації харківських угод. Тобто навряд чи це можна вважати з’їздом. Хай там як, але, за словами Парубія, незабаром пройде другий етап. Коли це станеться?

- Друга частина з’їзду дійсно запланована, і 8 липня відбулася політрада, на якій були представлені представники всіх обласних організацій «Нашої України». Тобто відбувся такий собі міні-з’їзд, який підготував усе необхідне для проведення наступного етапу – вже на початку вересня. Там будуть вирішуватись організаційні питання і буде даний старт передвиборчої роботи. Там будуть обговорюватися і принципи формування команди, яка йде на вибори.

- І виборчий список, чи не так?

- Можливо. Зараз розмови про прізвища ще не було. Це було б безвідповідально. До того ж, це шлях, який послаблює команду. Немає зараз у «Нашої України» ані перших «п’ятірок», ані «десяток».

- «Нашоукраїнець» Сергій Бондарчук заявив в інтерв’ю «5 каналу», що прийнято рішення не включати у партійну частину списку людей, які працювали у виконавчій владі протягом 2055-2011 років. Так і є?

- Так. Починати треба з себе. Я як голова політради про це також прямо заявив, що піду до людей і буду звітувати перед ними. Якщо вони мене підтримають, значить, відбір я пройшов. Це стосується і Сергія Бондарчука, і інших також. Серед наших представників у владі – міністрів тощо – було чимало людей, які стояли на серйозних патріотичних позиціях. Але потім все було представлено так, що один Ющенко несе за все відповідальність. Тоді як під час «помаранчевої» революції перемагали не лише ми, а й наші партнери по БЮТ. І от, щоб не йти у вчорашній день, ми пішли у завтрашній день. Що стосується довіри й того, хто нею користується, це вирішуватиме виборець.

- Словом, ви підете по мажоритарному округу?

- Я особисто вже поїхав по всіх областях, де є партійні осередки, і звітую там, і зустрічаюсь з трудовими колективами. Після таких зустрічей партія вирішуватиме, чи Валентин Наливайченко користується підтримкою і чи мусить він брати на себе питання, пов’язані з виборами, або мусить і далі працювати як голова політради партії.

- А як щодо Віктора Ющенка?

- З Віктором Ющенком все ще простіше: він залишається головою партії, тут жодних інтриг не буде.

- Я маю на увазі, чи піде він по мажоритарці? З’явилась інформація, що він балотуватиметься по одному з львівських округів.

- Я спростовую цю інформацію, це хтось зумисне підкидає нам те, чого у партії нема.

- Які у вас з ним зараз стосунки?

- Дуже гарні і цілком партнерські.

- І що, жодних протиріч та непорозумінь?

- Як же я втомився відповідати на це запитання (сміється). Давайте через дії судити про те, що відбувається. Всі наші президії, всі політради – Віктор Андрійович бере у них участь.

- Пане Валентине, ви знаєте, який зараз рейтинг у «Нашої України»?

- На жаль, не більше двох відсотків. На жаль, бо на відміну від інших політичних сил, які мають можливість спокійно розвиватися, ми змушені відбиватися від обвинувачень, і здебільшого – несправедливих. Зараз важливо розвиватися, пропонувати справді цікаві економічні, політичні та соціальні програми.

- Гадаєте, ви за рік їх напрацюєте?

- Вони вже працюють. Працює центр соціально-економічних реформ, на центральному рівні наші програми представить, власне, з’їзд.

- Тепер до опозиції в цілому. Об’єднання опозиційних демократичних сил – це безкінечний серіал. На початку року про єднання заявляли Матвієнко, Гриценко, Катеринчук та Яценюк. Чи все це закінчилось? Здається, нічим. І так постійно: то хтось домовляється з Кличком, то шукає порозуміння з БЮТом… Якими є ваші враження від цих потуг?

- Це дуже вистраждане питання. Об’єднання потрібне, і до цього можна буде дійти тільки через координацію зусиль, тільки через дію. Треба діяти! Не у структурі шукати єдності, не вождя чергового знайти, а тільки через спільну справу – через захист виборчих прав громадян. Все решта буде просто балаканина. Чому влада, коли говорить про опозицію, згадує фільми на кшталт «Тупий і ще тупіший»? Ми не тупі. Але якщо весь час говорити про кінець шляху, може, це й справді нерозумна поведінка? Головне – це діяти. Візьміть ту ж таку пенсійну реформу. Вся «Наша Україна» голосувала проти. Може, так треба було зробити й нашим партнерам – замість того, щоб просто вийти із зали?

- Так чому ж ви їх не переконали?

- На жаль, знайшлися 11 зрадників, які свого часу пройшли за списками НУНС, а відтак проголосували за те, щоб пенсіонери не доживали до пенсії… Так от, щоб не повторювати цієї ключової політичної помилки, щоб не об’єднуватись заради об’єднання (бо скільки нас буде - стільки і буде), треба спільно працювати над однією метою, зокрема, і над новим виборчим законодавством.

- Ви зацікавлені в тому, щоби у цьому законодавстві лишалась норма, яка дозволяє блокам брати участь у виборах?

- Знаєте, річ не у блоках. Головне – запровадити відкриті виборчі списки й повернути людям (і на рівні району чи області зокрема) розуміння того, що вони голосують не тільки за партії, а й за конкретних осіб. Це те ключове питання, яке забере владу від тих, хто йде в парламент заради мандату, і поверне реальне народовладдя. За це треба боротися. Навіть якщо сьогодні на це бракує сил…

- Я зрозуміла вашу відданість відкритим партійним спискам. Але чи блокувалась би з ким-небудь «Наша Україна», якби мала таку можливість?

- Це насправді дуже непросте питання. Якщо не буде спільних дій, а буде лише розподіл (та ще й кулуарний) якихось місць в якомусь списку, то тоді моя відповідь – ні. Але якщо б ми діяли разом, якщо хоча б відстояли новий проект виборчого законодавства, то тоді можна об’єднуватись – чи то блок, чи то в партію. Зрозумійте, що блок – то також певний фетиш.

- Ви заявили на початку нашої розмови, що Юлія Тимошенко потребує підтримки, бо над нею йде несправедливий суд. У чому проявлятиметься така підтримка? Ви, приміром, готові завітати до Печерського суду і показатися їй на очі – в числі інших учасників «групи підтримки»?

- Ми тут чітко відрізняємо судовий процес від політичного піару. Те, що робить, приміром, Калашников – це дешево і не по суті справи. А по суті справи ми готові їй допомагати.

- Ясно. А Ющенко би туди пішов?

- Думаю, що пішов би. Але насправді Ющенка вже допитувала Генеральна прокуратура, і так само – викликати його чи ні – буде також Генеральна прокуратура.

- Я не про виклик його свідком… Я про відому фразу Ющенка, що Тимошенко і Янукович – загроза одного порядку…

- Знаєте, він має право на це… Підтримка – це не тільки самі лише компліменти, це й відверта розмова про те, що є національним інтересом. Причому, до того, як щось має відбутися, а вже не потім, пост фактум. Я не хочу чіпати вчорашній день, бо так ми забуваємо про день сьогоднішній. Але Віктор Ющенко як президент підтримував Юлію Володимирівну, підтримував довго і послідовно…

- А що, як нинішня влада захоче і Ющенкові висунути обвинувачення?

- Так вона вже це робить.

- Ні, я маю на увазі не оцінки декларативного характеру, а обвинувачення з серйозними наслідками.

- Я й кажу про правовий рівень. Але тут людину може захистити тільки одне – його справи. А Віктор Ющенко не зраджував національним інтересам, і це – найголовніше.

- Але він може опинитися на умовній лаві підсудних, у такому ж процесі, який зараз йде щодо Тимошенко?

- Точно ні, бо він, ще раз кажу, не зраджував національним інтересам. Тримав бій за всіх.

- Пане Валентине, ваша – як колишнього голови СБУ – оцінка діяльності Валерія Хорошковського?

- Мене всі про це питають (сміється). З точки зору професійної етики я не оцінюю його роботу, так само як я не оцінював своїх власних попередників на цій посаді. Ключова фраза в законі про СБУ – це принцип відповідальності перед українським народом. З цього все починалося для мене, і глибоко переконаний, що й для інших також.

Що треба зробити, приміром, у контексті справи «Тюрми на Лонцького» (меморіальний музей жертв окупаційних режимів у Львові - Авт.), так це розсекретити всі документи й припинити всі кримінальні переслідування (директора музею Руслана Забілого нині звинувачують у розголошенні державної таємниці – Авт.). Ось така моя позиція: розсекретити, видати про це книжку, та ще й подякувати дослідникам.

- «Вашою» темою тривалий час лишався Голодомор 30-х років. Як голова Служби безпеки ви приділили цій темі чимало часу, тож прокоментуйте зміну настроїв нинішньої влади. В перший же день правління Януковича з президентського сайту зникла відповідна сторінка, натомість нещодавно Кабмін виділив 4 мільйонів гривень на пам’ятник жертвам Голодомору у Вашингтоні. У зв’язку із чим такі перепади в настрої?

- Я можу сказати про те, що і я особисто, і наша політична сила залишається на попередніх позиціях. Суть справи у тому, що в Україні на законодавчому рівні раз і назавжди визначено, що Голодомор 30-х років був геноцидом українського народу. Існує і відповідний висновок на виконавчому рівні – висновок Міністерства юстиції. В Україні розслідувалась відповідна кримінальна справа, і було визначено, в чому полягає злочин геноциду, і які механізми застосовувались для знищення 10 мільйонів безвинних людей. Тобто всі три гілки влади визнали раз і назавжди Голодомор геноцидом, а на міжнародному рівні існує, як ви знаєте, конвенція ООН, якою 146 країн-підписантів так само визнали цей злочин геноцидом.

Щодо влади. Не знаю… Це питання до неї. Можливо, і Партія регіонів визнала, що це питання неполітичне. А питання насправді в тому, чи будуть у майбутньому у нас концтабори, яким взагалі буде майбутнє – наше і наших дітей.

- І на останок. Що ваші джерела кажуть: чи відповідає дійсності те, що термін перебування на своїй посаді Хорошковського добігає кінця? І що наступним очільником СБУ може стати теперішній голова КСУ Анатолій Головін?

- Не знаю.

http://www.razom.org.ua/opinions/12606/

============

Ну що сказати про це інтерв"ю? Знову гра на публіку. Він фактично звинуватив Тимошенко у зраді національних інтересів і тут же говорить про співпрацю з нею. Отакі союзники.