тільки що слухав що говорив з цього приводу Стригун. Він сказав, що ми втратили творців, які можуть знімати про Україну і поки нова генерація не з"явиться, справжнього українського кіна не буде
Тут Стригун не правий. Оскільки знайомий з кіноісторичним виробництвом і на практиці,то мушу зазначити що старе покоління якраз в більшості *видихалось*-з тих,хто залишився. А от *новий* Олесь Санін після Мамая міг би спробувати зробити ще кращий фільм.
Це була проба поетичного кіно в стилі Довженка. Подивіться,скільки там всього акторів. Бюджет в 10 разів менший за Мазепу Іллєнка. Однак на Оскара був номінований. Щодо створення дісно цікавих захоплюючих фільмів,то в Україні від цього відучали за допомогою *кіноспеціалізації* за часів СРСР.Там пригодами займались лише в Одесі та в Ялті-філіалі москвичів. Для Києва була лише вузька ніша виробнисих,про село та війну. Інше - рідкість,що майже не фінансувалась.
Знаю декого з істориків,які консультували авторів цього документального циклу. Проте все ж треба створювати і ігрове,в якому у нас величезний провал.а хіба це цикл? Ви не переплутали? Це - фільми Вінграновського. Він їх зробив всього 3 чи 4.
Так Вінграновський же поет і письменник,та ще сценарист. А історики,окрім Іванченка.були ті ж,хто консультував Невідому Україну. Це все знімали на початку 90-их. Вірно? І хай називаються роботи не циклом,а серією,то дрібниці. Гірше те,що далі вже мало робилось через відсутність фінансів.
А американський варіант Тараса Бульби з легендами Голлівуду Юлом Бріннером та Тоні Кертісом бачили? Там де запоріжці гоцають під Калинку-малинку. Щодо метафоричного Мамая,то це не гірший варіант за творіння Греся *Янкі при дворі короля Артура* 1986р. Там вистачало зірок та лицарів в обладунках,але вийшла така нудотина. Що я навіть бав задоволений,що Гресь не дірвався до Бульби,як хотів. Він потім так і говорив,що хотів з Тараса Бульби зробити *притчу в стилі лицапів круглого столу*. І на це закладали стільки грошей... Так що з вмінням робити захоплююче бойове кіно в нас таки проблеми давні. Не рахуючи леоніда Бикова з *В бій ідуть...*. Щодо 50-60-их,то ті *300 спартанців* і сучасний*комікс*-небо і земля.Повбивав би...
Коментарі
Росомон
115.07.11, 00:35
Знаю декого з істориків,які консультували авторів цього документального циклу. Проте все ж треба створювати і ігрове,в якому у нас величезний провал.
viktor67
215.07.11, 00:44Відповідь на 1 від Росомон
тільки що слухав що говорив з цього приводу Стригун. Він сказав, що ми втратили творців, які можуть знімати про Україну і поки нова генерація не з"явиться, справжнього українського кіна не буде
Росомон
315.07.11, 00:54Відповідь на 2 від viktor67
Тут Стригун не правий. Оскільки знайомий з кіноісторичним виробництвом і на практиці,то мушу зазначити що старе покоління якраз в більшості *видихалось*-з тих,хто залишився. А от *новий* Олесь Санін після Мамая міг би спробувати зробити ще кращий фільм.
viktor67
415.07.11, 00:56Відповідь на 3 від Росомон
Мені не сподобався його Мамай.
Росомон
515.07.11, 01:05Відповідь на 4 від viktor67
Це була проба поетичного кіно в стилі Довженка. Подивіться,скільки там всього акторів. Бюджет в 10 разів менший за Мазепу Іллєнка. Однак на Оскара був номінований. Щодо створення дісно цікавих захоплюючих фільмів,то в Україні від цього відучали за допомогою *кіноспеціалізації* за часів СРСР.Там пригодами займались лише в Одесі та в Ялті-філіалі москвичів. Для Києва була лише вузька ніша виробнисих,про село та війну. Інше - рідкість,що майже не фінансувалась.
viktor67
615.07.11, 01:18Відповідь на 1 від Росомон
а хіба це цикл? Ви не переплутали? Це - фільми Вінграновського. Він їх зробив всього 3 чи 4.
viktor67
715.07.11, 01:20Відповідь на 5 від Росомон
я просто не сприймаю такого метафоричного кіно. Що поробиш, я консерватор, мені взагалі подобається, як знімали кіно у 50 та на початку 60-х роках
viktor67
815.07.11, 01:21Відповідь на 5 від Росомон
і дуже люблю наше документальне кіно 80-90-х.
Росомон
915.07.11, 01:37Відповідь на 6 від viktor67
Так Вінграновський же поет і письменник,та ще сценарист. А історики,окрім Іванченка.були ті ж,хто консультував Невідому Україну. Це все знімали на початку 90-их. Вірно? І хай називаються роботи не циклом,а серією,то дрібниці. Гірше те,що далі вже мало робилось через відсутність фінансів.
Росомон
1015.07.11, 01:48Відповідь на 7 від viktor67
А американський варіант Тараса Бульби з легендами Голлівуду Юлом Бріннером та Тоні Кертісом бачили? Там де запоріжці гоцають під Калинку-малинку. Щодо метафоричного Мамая,то це не гірший варіант за творіння Греся *Янкі при дворі короля Артура* 1986р. Там вистачало зірок та лицарів в обладунках,але вийшла така нудотина. Що я навіть бав задоволений,що Гресь не дірвався до Бульби,як хотів. Він потім так і говорив,що хотів з Тараса Бульби зробити *притчу в стилі лицапів круглого столу*. І на це закладали стільки грошей... Так що з вмінням робити захоплююче бойове кіно в нас таки проблеми давні. Не рахуючи леоніда Бикова з *В бій ідуть...*. Щодо 50-60-их,то ті *300 спартанців* і сучасний*комікс*-небо і земля.Повбивав би...