От тепер мені добре, от тепер мені — у самий раз! До неділі 24 липня
я, по правді, почувався дещо скривдженим, коли мій сусіда Колька, як
було зустрінемось на сходах під’їзду, неодмінно вишкіриться своєю
поганою пикою — і знай допікає мені: «хохол» та й «хохол». Уже я йому
розтовкмачував, що у прізвиську «хохол» нічого образливого нема: така
назва походить від тих часів, як москалі уперше побачились із
запорізькими козаками, що голили голови, але, на відміну від своїх
ворогів —...
Читати далі...