Цькування української мови

Вороги України починають інформаційну компанію цькування редактора газети “Чортківський вісник” Мар’яни Полянської за її статтю у власній газеті з назвою: “Жиди чи Євреї?”

Вже є купа дописів, звинувачень, але не знайду саму її статтю, що спричинила розгортанню

самої компанії цькування. Тому судити доводиться з уривку світлини статті в “УНІАН”. Нічого там кримінального не знайшов, але, судячи з тої ж світлини, маю думку, що причиною справжньою скандалу є надрукований в тій самій газеті витяг з праці Ірини Фаріон у розділі “аксіома” назва (на світлині подана не повна) не зрозуміла, але починається з “ЧортківЧ..”, а саме: Редакцію нашого вісника часто запитують: чому ми вживаємо слово “чортків’яни” замість чортківчани. Подаємо думку авторитетних вчених, письменників. Ірина Фаріон, доктор філологічних наук

“Назва мешканців населених пунктів (катойконіми) і назви народів (етноніми) містять у собі важливу історико-етнографічну інформацію, тому їх будова потребує чіткої вмотивованості через визначальні мовні засоби. До них належить найпродуктивніша словотворна модель із суфіксом -ець (у формі чоловічого роду), -ка (у формі жіночого роду), та -ці (у формі множини). Харків — харків-ець, харків-ка, харків-ці; Бердичів — бердичівець, бердичівка, бердичівці; Чортків — чортківець, чортківка, чортківці”.

Тобто, ледве яка маленька, хай місцева, хай накладом у тисячу примірників, газетка почне вчити українців української мови, не суржику, одразу знаходять тисячі причин звинувачувати редактора ледь не у фашизмі. Навіть такі потужні світові держави, як Ізраїль і РФ, тут як тут, або закликаються агентами їхніми на допомогу! Хоча визнати, наприклад, ними самими організований геноцид українців через голодомори неоднаразові, вони чомусь часу чи бажання не знаходять, валячи все на бідного Сталіна. Може тому, що власне “рильце в пушку”.

Мабуть агенти інших країн мають конкретне завдання не дати українцям привести до ладу власну мову. Сприяти множенню суржику і брехні.