Спільним фронтом проти імперіалістів !

1 жовтня 1943 р. в с.Точевики Острозького р-ну Рівненської обл. підрозділ УПА та 142 азербайджанські "добровольці" Вермахту , що напередодні покинули німецьку службу, здійснили напад на німців - підрозділ Люфтваффе , що забезпечував збір зернопоставки в селі.

Кавказькі добровольці Вермахту - використовувалися німцям для боротьби проти УПА

Внаслідок бою було вбито за ріними даними від 15 до 20 німецькмх солдатів та 5 німців захопили в полон.


повстанський звіт про акцію

У відповідь на напада повстанців , 12 жовтня 1943 р. гітлерівці й поляки, які відзначалися особливою жорстокістю, замордували 500 жителів сіл Білашів, Галівка, Грозів, Грозівський Корчунок, Грем’яче, Гремяцькі Хутори,Завидів, Завидівські Хутори, Дерев’янче Мале, Дерев’янче Велике, Лючин, Михайлівка, Новомалин, Озера, Попівці і Точевики та спалили до тла указані села.

повстанський звіт про акцію

Повстанський командир Микола Андрощук - "Вороний" писав :

..."Чорнота" організує напад на «штатсґут», що йому і вдається. Німці втікли, залишивши одного ручного кулемета. Боївка забирає все майно зі «штатсґуту», в тому 300 штук худоби, яку роздає селянам.

У цей час якраз переїздила одна німецька частина льотчиків з фронту додому на відпочинок. По дорозі заїхали до м. Острога, де їх «крайсляндвірт» зараз використав до стягнення контингенту по селах. Приїхали в с. Точивикі, район Остріг, що сусідує з лісом.



Звернення УПА до азербайджанців

Три сотні УПА, в тому числі сотня азербайджан, що два дні тому перейшли на сторону УПА, окружили с. Точивикі. Шуцмани-поляки, яких було коло 50 чоловік, знаючи добре цей терен як небезпечний для них, заздалегідь втікли в напрямі с. Білашів.
Фронтовики-льотчики, будучи не зорієнтованими в ситуації в терені, а до того ще спантеличені німецькою уніформою азербайджан, почувалися свобідно. Зав'язався бій, в результаті якого було 20 німців вбито, а 5 взято в полон. Решта прорвалась і втікла. При цьому здобуто: 4 протилетунські кулемети, решта кріси і автомати. З нашої сторони були тільки легко ранені. Між полоненими був один старшина.

У відповідь на цей бій, німці через 4 дні, стягнувши велику силу війська, окружили майже пів Остріжського р-ну з такими селами: Новомалин, Лючин, Попівці, Дерев'янче, Точивикі, Білашів, Грозів, Грем'яче, Корчунок, Михайлівка, та Шлях (хутір).
Всі ці села були дочиста спалені, враз з прилеглими до них хуторами, Тривало це пекло два дні. Два дні безперерви били німці з мінометів по селах, від чого займалися будинкі. Другі знову ж ходили і від руки підпалювали сірниками усе решту, що не зайнялось від мінометного вогню.

Цими другими були виключно поляки. Треба зазначити, що в шуцманах, яких на район в той час було до 50 чоловік — були виключно поляки. Всі контингенти, в той час, які німцям тоді вдавалось стягати, то це робили виключно при помочі шуцманів-поляків. А поляки добре справлялись, а при тому, ще краще грабили що попало.

Коли була більша німецька акція на села, то німці давали зброю навіть тим всім мужчинам-полякам, котрі формально й не належали до шуцманів, а тільки проживали в місті. Вони також брали активну участь у вбиванню українського мирного населення, в паленні та грабленні.

У цій акції, вони пописались чи не найкраще. Всі поляки-мужчини, які тільки були в м. Острозі в той час і то різного віку, брали активну участь. Ті, що не мали зброї, йшли з мішками і грабили все, що попало під руки. Ще після акції впродовж тижня і більше, поляки фірами їздили при охороні шуцманів і на згарищах з льохів діставали селянське майно, яке збереглось від огню і вивозили до міста...

(ГДА СБУ Ф.13.- Спр. -372. – Т.47)
http://urb-a.livejournal.com/4030686.html