Зі святом Матері!

Це свято було в пошанівку і завжди урочисто відзначалося українською громадськістю, включно до 1939 року – приходу совіЦької влади.

Українці завжди були нацією високоосвіченою і високодуховною і всі наші традиції і свята були абсолютно логічними і зрозумілими. Слова святість, святий і свято – одного кореня ( на відміну від "ПPАЗДНИКА")...

Витоки Дня Матері мають релігійний характер, оскільки за церковним календарем місяць травень посвячується Пречистій Діві Марії – Матері Божій. Розуміючи велику виховну і просвітницьку роль поезії, пісні, свідомі свого покликання священичого і національного, настоятелі парохій плекали і втілювали в життя ідею просвітництва через залучення і заохочення прихожан до хорів, самодіяльних театрів, (невід’ємною частиною яких було музичне виконавство), товариств “Просвіти” та ін. Так поступово у культурно-мистецьке життя української громадськості ввійшло святкування Дня Матері вже як дня подяки і Божій Матері, матері Україні та рідній мамі. До цього свята, яке відзначалося у другу неділю травня, найбільше готувалися діти, (звичайно ж, з допомогою вчителів чи священиків), створюючи власні літературно-музичні композиції. Відтак, малі локальні святкування переносились на "сцену" вельмилюдних зібрань, виростали до масових святкових заходів…

У свято матері. (Леся Храплива)

Травень розкинув
Квіти в діброві,
Килими стелить,
Трави шовкові.

То не пташата
Щебечуть в гаю,
Хлопці й дівчата
Пісню співають.

Хлопці й дівчата
Прийшли із квітами:
Пошанувати
Три наші Мами:

Що першу — нашу
Матінку рідну,
Добру, мов сонце,
Любу, погідну.

Другу — Вкраїну
Тугу-надію.
Третю — на небі
Матір Марію.